Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «_______» (далі – Товариство) щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств діяльності з роздрібної торгівлі пальним, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Згідно зі зверненням у Товариства, що здійснює роздрібну торгівлю пальним, наявні 11 ліцензій на роздрібну торгівлю пальним. По одній із автозаправних станцій (далі – АЗС), де наявна ліцензія на роздрібну торгівлю пальним, здійснювався продаж скрапленого газу протягом двох місяців, а у лютому 2025 року станцію закрито на реконструкцію та було надано відповідну довідку розпорядника, тобто реалізація (продаж) пального більше не проводилася.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію із таких запитань:
1. Чи виникає у Товариства обов’язок сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств за місцем роздрібної торгівлі, де є наявна ліцензія, але діяльність з реалізації пального на цьому місці торгівлі здійснювалася неповний календарний місяць?
2. Який розмір авансового внеску з податку на прибуток сплачувати за наявності ліцензії на роздрібну торгівлю пальним за умови непрацюючої АЗС?
3. Який розмір авансового внеску з податку на прибуток сплачувати за наявності ліцензії на роздрібну торгівлю пальним за умови непрацюючої АЗС, якщо передбачено продаж тільки скрапленого газу?
4. Чи необхідно інформувати контролюючі органи, якщо призупиняється робота АЗС і яким способом?
5. Яким способом інформувати контролюючі органи, якщо змінюється перелік видів пального для продажу?
6. Чи достатньо зняття з реєстрації ємності, рівнеміра та колонок, якщо змінюється продаж видів пального?
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, пальним, а також посилення боротьби у тому числі з його незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами) (далі – Закон № 3817).
Частиною першою ст. 1 Закону № 3817 визначено, зокрема, що:
місце роздрібної торгівлі пальним – об’єкт нерухомого майна або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого розташоване технологічне обладнання, призначене для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, який належить суб’єкту господарювання на праві власності або
користування; нафтоналивний несамохідний морський/річковий бункерувальник (далі – бункерувальник); спеціалізований транспортний засіб для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з якого здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів. Місце роздрібної торгівлі пальним вважається місцем зберігання пального, якщо зберігання пального здійснюється за таким місцем роздрібної торгівлі пальним (п. 52 частини першої ст. 1 Закону № 3817);
роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден (п. 77 частини першої ст. 1 Закону № 3817).
Згідно з частиною другою ст. 29 Закону № 3817 роздрібна торгівля пальним здійснюється суб’єктом господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Щодо запитань 1 – 3
Відповідно до п. 137.12 ст. 137 Кодексу платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця.
Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку на прибуток, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.14 ст. 141 Кодексу.
Відповідно до абз. першого п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 Кодексу платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачують щомісяця не пізніше двадцятого числа поточного місяця авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесено до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному підпунктом 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 Кодексу.
Абзацом другим п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 Кодексу встановлено, зокрема, що термін «роздрібна торгівля пальним» вживається у значенні, наведеному у Законі № 3817.
Частиною п’ятою ст. 53 Закону № 3817 встановлено, що ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним надається безстроково, а плата за неї справляється щорічно.
Згідно з підпунктами «а» – «в» п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 Кодексу, авансовий внесок з податку на прибуток підприємств сплачується за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:
а) у розмірі 60 тисяч гривень за кожне місце, крім випадків, передбачених підпунктами «б» і «в» п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 Кодексу;
б) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, – у розмірі 30 тисяч гривень за кожне місце;
в) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15° C у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального, становить 50 і більше відсотків, – у розмірі 45 тисяч гривень за кожне місце.
Враховуючи викладене, критерієм для визначення переліку суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним та зобов’язані щомісячно сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, є наявність ліцензії на право роздрібної торгівлі за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформацію щодо якого внесено до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця.
Отже, у разі якщо платник податку на прибуток підприємств отримав ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі пальним за визначеним місцем роздрібної торгівлі, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, то в такому випадку у такого платника податку на прибуток виникатиме обов’язок зі сплати авансових внесків з податку на прибуток за таке місце роздрібної торгівлі пальним незалежно від того здійснюється, чи ні роздрібна торгівля пальним та інша господарська діяльність за цим місцем.
При цьому для місць роздрібної торгівлі пальним, на яких здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, авансові внески з податку на прибуток за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, сплачуються щомісяця не пізніше 20-го числа кожного відповідного поточного місяця у розмірі 30 тисяч гривень за кожне місце.
Як встановлено п.п. 141.14.3 п. 141.14 ст. 141 Кодексу, авансові внески з податку на прибуток підприємств, сплачені відповідно до п. 141.14 ст. 141 Кодексу, є невід’ємною частиною податку на прибуток.
Сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків з податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за базовою (основною) ставкою, визначеною
ст. 136 Кодексу, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.
У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного (податкового) року, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення
не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюється дія положення ст. 43 Кодексу.
Щодо запитань 4 та 5
Для цілей оподаткування податком на прибуток діяльності з роздрібної торгівлі пальним Кодексом не передбачено інформування контролюючих органів про призупинення роботи АЗС, а також способу інформування контролюючих органів, якщо змінюється перелік видів пального для продажу.
Водночас платник податків має право здійснювати таке інформування в загальному порядку щодо листування платників податків та контролюючих органів.
Щодо запитання 6
Частиною третьою ст. 43 Закону № 3817 встановлено перелік відомостей, які зазначаються в заяві на отримання ліцензії, зокрема, на право роздрібної торгівлі пальним.
Зазначення у заяві на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним коду згідно з УКТ ЗЕД пального не передбачено.
Отже, у разі наявності у Товариства ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним такий суб’єкт господарювання може здійснювати діяльність з роздрібної торгівлі будь-якого виду пального.
Відповідно до п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники повинні бути зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
