Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо питань, пов’язаних із безоплатною передачею майна та послуг за договорами про соціальне партнерство з органами місцевого самоврядування та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариством підписано договори про соціальне партнерство з органами місцевого самоврядування. Предметом договору є взаємне соціально-економічне партнерство, реалізація спільних інтересів сторін у сфері комплексного соціально-економічного та культурного розвитку територіальної громади.
Умови зазначеної угоди будуть реалізовані Товариством шляхом фінансування взаємовигідних соціальних проєктів, ініційованих територіальною громадою, майнової, організаційної та інших видів участі Товариства у цих проєктах. Зокрема, передбачається надання допомоги на благоустрій інфраструктури в межах населеного пункту, проведення реконструкції доріг, які використовуватимуться в процесі будівництва та обслуговування вітрової електростанції, допомога на соціальні потреби згідно з клопотаннями територіальної громади.
Інформуючи про зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) чи вважаються операції з передачі товарів, надання послуг на користь територіальних громад, без попереднього або наступного відшкодування їх вартості, операціями з реалізації?;
2) чи вважаються дані операції об’єктом оподаткування ПДВ, якщо Товариство не є платником ПДВ?;
3) якими документами оформлювати здійснення безкоштовного передання майна та послуг?;
4) чи можна операції з безкоштовного передання майна та послуг відносити до рахунку бухгалтерського обліку 949 «Інші витрати операційної діяльності»?;
5) чи потрібно коригувати фінансовий результат до оподаткування у декларації з податку на прибуток підприємств у разі прийняття рішення про незастосування різниць?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Для цілей оподаткування згідно з пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший пункту 44.2 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ).
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпункту 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпункту 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпункту 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених 140.4.8 пункту 140.4 та підпункту 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.
Для цілей підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Відповідно до вимог абзацу першого підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 пункту 140.5 статті 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.
Відповідно до норм ПКУ постачанням товарів вважається в тому числі безоплатна передача майна іншій особі (підпункт «в» підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ), постачанням послуг також вважається постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (підпункт «в» підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1, 2
Операції з передачі товарів та надання послуг на безоплатній основі є операціями з постачання (реалізації) таких товарів / послуг та є об’єктом оподаткування податком на додану вартість у випадку, якщо здійснюється платником податку на додану вартість. Якщо такі операції здійснюються особою, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість, то такі операції не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.
Щодо запитань 3 – 5
Облік операцій платника податку на прибуток підприємств з безоплатного передання майна та надання послуг на користь органів місцевого самоврядування при формуванні фінансового результату до оподаткування здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку на підставі належним чином оформлених первинних документів.
При цьому, якщо платник податку на прибуток підприємств, річний дохід якого від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищував сорока мільйонів гривень, прийняв рішення у встановленому порядку згідно з підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, і в поточному році доходи такого підприємства за даними бухгалтерського обліку також не перевищують сорока мільйонів гривень, то такий платник податку на прибуток не здійснює коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з безоплатного передання майна та надання послуг на користь органів місцевого самоврядування.
Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
