Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення
щодо питань, пов’язаних зі здійсненням операцій з надання благодійної та гуманітарної допомоги, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як викладено у зверненні, Товариство, яке не зареєстровано платником ПДВ, провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту, консультування з питань оподаткування, у сфері права.
З метою виконання статутних завдань при наданні послуг клієнтам Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1.1) чи включаються до загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ операції з передачі благодійної допомоги благодійними організаціями (благодійними фондами) набувачам (а саме: іншим неприбутковим організаціям, благодійним організаціям, громадським об’єднанням або Збройним Силам України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям; окремим військовослужбовцям)?;
1.2) чи включаються до загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ операції з передачі гуманітарної допомоги благодійними організаціями (благодійними фондами) набувачам (а саме: іншим неприбутковим організаціям, благодійним організаціям, громадським об’єднанням або Збройним Силам України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям; окремим військовослужбовцям)?;
1.3) чи включаються до загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ операції з передачі благодійної допомоги громадськими об’єднаннями (громадськими організаціями) набувачам (а саме: іншим неприбутковим організаціям, благодійним організаціям, громадським об’єднанням)?;
1.4) чи включаються до загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ операції з передачі благодійної допомоги громадськими об’єднаннями (громадськими організаціями) набувачам (а саме: Збройним Силам України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям; окремим військовослужбовцям)?;
1.5) чи включаються до загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ операції з передачі гуманітарної допомоги громадськими об’єднаннями (громадськими організаціями) набувачам (а саме: іншим неприбутковим організаціям, благодійним організаціям, громадським об’єднанням)?;
1.6) чи включаються до загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ операції з передачі гуманітарної допомоги громадськими об’єднаннями (громадськими організаціями) набувачам (а саме: Збройним Силам України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям; окремим військовослужбовцям)?;
2.1) чи є наслідком виключення контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій неприбуткової організації (благодійного фонду, громадської організації) у разі передання та подальшого використання гуманітарної або благодійної допомоги у вигляді транспортного засобу, що передається такою неприбутковою організацією набувачу - військовослужбовцю, за умови, що в установчих документах відповідної неприбуткової організації визначено мету (ціль, завдання) та напрямок діяльності у вигляді надання допомоги окремим військовослужбовцям?;
2.2) чи є наслідком виключення контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій неприбуткової організації (благодійного фонду, громадської організації) у разі передання та подальшого використання гуманітарної або благодійної допомоги у вигляді транспортного засобу, що передається такою неприбутковою організацією набувачу - військовослужбовцю, за умови, що в установчих документах відповідної неприбуткової організації визначено мету (ціль, завдання) та напрямок діяльності у вигляді надання допомоги тільки Збройним Силам України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям?;
2.3) чи є наслідком виключення контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій неприбуткової організації (благодійного фонду, громадської організації) у разі передання та подальшого використання гуманітарної або благодійної допомоги у вигляді транспортного засобу, що передається такою неприбутковою організацією набувачу - військовослужбовцю, за умови, що в установчих документах відповідної неприбуткової організації визначено мету (ціль, завдання), не пов’язані з наданням допомоги ані Збройним Силам України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, ані окремим військовослужбовцям?;
2.4) чи є наслідком виключення контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій неприбуткової організації (благодійного фонду, громадської організації) у разі передання та подальшого використання гуманітарної або благодійної допомоги у вигляді будь-яких інших товарів / послуг (не транспортних засобів), що передаються такою неприбутковою організацією набувачу - військовослужбовцю, за умови, що в установчих документах відповідної неприбуткової організації визначено мету (ціль, завдання), не пов’язані з наданням допомоги ані Збройним Силам України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, ані окремим військовослужбовцям?;
3.1) у разі купівлі транспортного засобу неприбутковою організацією (благодійним фондом) за кордоном та ввезення такого товару (транспортного засобу) на митну територію України, задекларованої в якості гуманітарної допомоги, та подальшої передачі такого товару окремому військовослужбовцю (набувачу), яка вартість транспортного засобу вважається базою для оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором?;
3.2) у разі безоплатного отримання транспортного засобу неприбутковою організацією (благодійним фондом), як отримувачем гуманітарної допомоги, від іноземного донора, зареєстрованої в якості гуманітарної допомоги, та подальшої передачі такого товару (транспортного засобу) окремому військовослужбовцю (набувачу), яка вартість вважатиметься базою для оподаткування на доходи фізичних осіб та військовим збором та як вона визначається?;
3.3) у разі передачі товару зазначеного в переліку засобів, товарів (робіт, послуг), сума (вартість) благодійної допомоги для закупівлі або у вигляді яких не включається до оподаткованого доходу платників податку на доходи фізичних осіб, затверджений Кабінетом Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 112, військовослужбовцю, який не має статусу учасника бойових дій, отриманого згідно Порядку надання позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській області, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затверджений Кабінетом Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413, чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором вартість такого переданого товару?;
4.1) у разі безоплатного отримання гуманітарної допомоги від донора отримувачем гуманітарної допомоги (неприбутковою організацією), задекларованої в якості гуманітарної допомоги, та визначення набувачем такої допомоги отримувача (цієї ж неприбуткової організації), чи є наслідком виключення контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій такої неприбуткової організації за умови зазначення в установчих документах неприбуткової організації права бути отримувачем та набувачем гуманітарної допомоги, а також використання такого товару в статутних цілях неприбуткової організації?;
4.2) чи виникає необхідність сплати акцизного податку (у разі якщо товар підакцизний) та ПДВ у разі здійснення операції з безоплатного отримання від донора ввезеної на митну територію України гуманітарної допомоги отримувачем такої допомоги (неприбутковою організацією).
Разом з тим у зверненні не наведено фактичні обставини господарської діяльності платника податку, настання яких спричинило викладені у зверненні питання, а тому ДПС надає загальне роз’яснення з порушеного питання.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1-5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Відповідно до підпункту 191.1.28 пункту 191.1 статті 191 розділу І ПКУ до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг із питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, тому питання порядку проведення благодійної діяльності та здійснення операцій із гуманітарною допомогою не належать до компетенції ДПС.
Правове регулювання благодійної та гуманітарної допомоги регламентовано нормами Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073) та Закону України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (далі – Закон № 1192).
Згідно з підпунктом 2 частини першої статті 1 Закону № 5073 благодійна діяльність − це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 5073 суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари.
Згідно із статтею 1 Закону № 1192 гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.
При цьому гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об'єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону № 5073.
Отримувачами гуманітарної допомоги є юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги, у межах переліку відповідно до пункту 5 статті 1 Закону № 1192.
Серед переліку можливих отримувачів гуманітарної допомоги згідно з підпунктів «а» та «ґ» пункту 5 статті 1 Закону № 1192, зокрема, визначено громадські об’єднання та благодійні організації.
Набувачі гуманітарної допомоги – фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи визначаються відповідно до підпунктів «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є» пункту 5 статті 1 Закону № 1192 (пункт 6 статті 1 Закону № 1192).
Окремі особливості звільнення від оподаткування товарів (робіт, послуг), визнаних гуманітарною допомогою, визначено статтею 6 Закону № 1192.
До спеціально уповноважених державних органів із питань гуманітарної допомоги згідно зі статтею 4 Закону № 1192 належить, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення.
Міністерство соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері соціального захисту населення (абзац перший пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423).
Відповідно до абзацу третього частини другої статті 6 Закону № 1192
не відносяться до гуманітарної допомоги підакцизні товари, крім, зокрема, транспортних засобів, що надходять у період проведення антитерористичної операції, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, безпеки населення та захисту інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, для отримання і використання Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною спеціальною службою транспорту, Національною поліцією України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Державною міграційною службою України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншими державними органами, які входять до складу сектору безпеки і оборони України, а також для використання військовослужбовцями з метою забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. У такому випадку державні органи, які входять до складу сектору безпеки і оборони України, мають статус отримувача гуманітарної допомоги, а з моменту використання таких транспортних засобів – статус набувача гуманітарної допомоги.
Як установлено частиною сьомою статті 15 Закону № 1192, на період дії воєнного стану Кабінет Міністрів України має право визнавати окремі категорії товарів, у тому числі підакцизні, не визначені у статті 6 Закону№
1192, гуманітарною допомогою без здійснення процедури визнання таких товарів гуманітарною допомогою у кожному конкретному випадку.
Щодо питань 1.1 – 1.6 та питання 4.2 в частині ПДВ
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» – «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з:
постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі:
ввезення товарів на митну територію України;
вивезення товарів за межі митної території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Під безоплатно наданими товарами розуміються, зокрема товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів (підпункт 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Під ввезенням товарів на митну територію України і вивезенням товарів за межі митної території України розуміється сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до МКУ (підпункт 14.1.211 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Операції, зазначені у статті 185 розділу V ПКУ, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною у підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, яка є основною, а саме 20 відсотків (пункт 194.1 статті 194 розділу V ПКУ).
Підпунктом 197.1.15 пункт 197.1 статті 197 розділу V ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.
Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених підпунктом 197.1.15 пункт 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, такі операції оподатковуються ПДВ на загальних підставах.
Не підлягають звільненню від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у розділі VI ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розділі IV ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.
З огляду на норми підпункту 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ умовами для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ до операції з надання благодійної допомоги є:
безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства;
надання допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.
При цьому режим звільнення від оподаткування ПДВ, передбачений пунктом 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, поширюється на операції із ввезення товарів (крім підакцизних) на митну територію України (пункт 197.4 статті 197 розділу V ПКУ).
Крім того, пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування операції із:
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
ввезення на митну територію України майна як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону № 1192.
Водночас відповідно до абзацу 4 пункту 321 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров'я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ. До наведених у пункті 321 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ операцій норми пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не застосовуються.
Крім того, згідно з підпунктом 69.51 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів (крім товарів за товарними позиціями 2203 - 2208, 2401 - 2403 та кодами 2103 90 30 00, 2106 90, 3824 99 96 20 згідно з УКТ ЗЕД) громадськими об'єднаннями та/або благодійними організаціями, включеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для подальшої їх безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі такими особами Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам.
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ та анулювання такої реєстрації регулюється статтями 180 − 184 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників ПДВ, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.
Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов'язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пункті 180.1 статті 180 розділу V ПКУ. Так, відповідно до підпунктів «а» та «г» підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ такими особами для цілей розділу V ПКУ є, відповідно, юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, та постійне представництво.
Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.
Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа (крім особи, яка є платником єдиного податку першої − третьої групи), у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).
Згідно з пунктом 182.1 статті 182 розділу V ПКУ якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ не є платником ПДВ у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник ПДВ, така реєстрація здійснюється за її заявою.
Згідно з підпунктом 69.12 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ операції, передбачені підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, що здійснені протягом періоду дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, громадськими об'єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об'єднаннями або благодійними організаціями при визначенні загальної суми для обов'язкової реєстрації платником ПДВ відповідно до статті 181 розділу V ПКУ.
Таким чином, при обрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ для цілей реєстрації як платника ПДВ відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ необхідно враховувати обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, здійснених протягом останніх 12 календарних місяців, тобто обсяги тих операції, що підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ. До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, для цілей реєстрації платником ПДВ включається обсяг безпосередньо здійснених операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також обсяг операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ. Обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій не враховується.
Водночас, враховуючи норми підпункту 69.12 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, операції громадських об’єднань та/або благодійних організацій з безоплатного (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) постачання товарів/послуг набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації, що здійснені протягом періоду дії воєнного стану в Україні, не враховуються особами, які здійснюють такі операції, при обрахунку ними загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг для визначення необхідності реєстрації платником ПДВ в обов’язковому порядку.
Крім цього, у разі здійснення операцій з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі товарів зазначеній у абзаці 4 пункті 321 підрозділу 2 розділу XX ПКУ категорії суб’єктів, (крім випадку, якщо така операція підлягатиме оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою ПДВ), то у розумінні норм, визначених вказаним вище пунктом ПКУ, така операція не є постачанням товарів і, відповідно, вказані операції не враховуються особою, яка їх здійснює, при обрахунку нею загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг для визначення необхідності реєстрації платником ПДВ в обов’язковому порядку.
З питання надання роз’яснення щодо звільнення від оподаткування ПДВ операції з безоплатного отримання від донора гуманітарної допомоги ДПС рекомендує звернутися до Державної митної служби України як до центрального органу виконавчої влади, одними із завдань якого є:
організація та здійснення ведення обліку і адміністрування митних та інших платежів, контроль за справлянням яких законом покладено на Державну митну службу України, забезпечення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків до відповідного бюджету під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення;
надання консультацій з питань практичного застосування окремих норм законодавства з питань митної справи відповідно до Митного кодексу України.
Щодо питань 2.1 – 2.4 та 4.1
Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.
Пунктом 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Так, згідно з підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово- будівельні кооперативи;
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Як встановлено підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
При цьому пунктом 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень пункту 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.
Зауважимо, що згідно з пунктом 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ передача майна, надання послуг неприбутковою організацією, використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, за умови що такі послуги, майно добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів, та/або наданням благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.
Відповідно до підпункту 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені громадські об’єднання та благодійні організації.
Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об’єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об’єднань визначає Закон України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об’єднання» зі змінами (далі – Закон № 4572).
Отже, проведення благодійною та громадською організаціями у статусі неприбуткової організації операцій із гуманітарною допомогою як отримувачем (набувачем) такої допомоги, а також операцій з благодійною допомогою не є підставою для виключення таких організацій з Реєстру за умови, що забезпечується дотримання вимог законодавства України про гуманітарну допомогу та Закону № 5073 для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами відповідної неприбуткової організації в межах профільних Законів № 5073 та № 4572, а також не відбувається розподіл доходів або їхньої частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних із ними осіб.
Водночас, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану
не вважається порушенням вимог пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів для фінансування видатків, не пов’язаних із реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені пунктом 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.
При цьому, якщо благодійна та громадська організації у статусі неприбуткових організацій під час дії воєнного стану здійснюють операції з надання гуманітарної та благодійної допомоги, що не пов’язані з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами відповідної неприбуткової організації, на користь окремих військовослужбовців, яких не зазначено у переліку згідно з пунктом 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, то такі операції призводять до порушення вимог пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ для перебування відповідних організацій у Реєстрі.
Крім того, якщо основною метою громадської організації є благодійна діяльність, то діяльність такої організації має здійснюватися в статусі благодійної відповідно до вимог Закону № 5073.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених
пунктом 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ (з урахуванням положень пункту 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ.
Водночас ДПС зазначає, що питання порядку проведення благодійної діяльності регламентуються Законом № 5073, а питання здійснення операцій з гуманітарною допомогою та, зокрема, визнання транспортних засобів та інших товарів, отриманих благодійними та громадськими організаціями, гуманітарною допомогою регулюються законодавством України про гуманітарну допомогу і належать до компетенції Мінсоцполітики.
При цьому бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність, як встановлено частиною четвертою статті 11 Закону № 1192, здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.
Щодо питань 3.1 – 3.3
Відповідно до пункту 23.1 статті 23 розділу І ПКУ базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування.
База оподаткування – це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.
База оподаткування і порядок її визначення встановлюються ПКУ для кожного податку окремо (пункт 23.2 статті 23 розділу І ПКУ).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до пункту 164.1 статті 164 розділу IV ПКУ базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно з підпункту 164.1.1 пункту 164.1 статті 164 розділу IV ПКУ загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними ПКУ.
При цьому загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статті 177 розділу IV ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 розділу IV ПКУ (підпункт 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 розділу IV ПКУ).
Відповідно до підпункту «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 розділу IV ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.
Водночас звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 розділу І ПКУ (підпункт 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
При цьому ринкова ціна – це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (підпункт 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Пунктом 167.1 статті 167 розділу IV ПКУ передбачено, що ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2–167.5 статті 167 розділу IV ПКУ).
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (підпункт 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (підпункт 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Таким чином, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу у вигляді вартості переданого транспортного засобу (автомобіля) військовослужбовцю є звичайна ціна, яка відповідає рівню ринкової ціни. При цьому слід зазначити, оскільки базою оподаткування визнаються конкретні вартісні характеристики зазначеного об'єкта оподаткування, то у розумінні ПКУ вартість вказаного автомобіля є також об’єктом оподаткування військовим збором.
Крім того ДПС зауважує, що дохід у вигляді вартості переданого транспортного засобу (автомобіля) військовослужбовцю, який не є учасником бойових дій, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо з відповідним оподаткуванням.
Щодо питання 4.2 в частині акцизного податку
Порядок оподаткування акцизним податком визначено розділом VI та підрозділом 5 розділу XX ПКУ.
Платником акцизного податку є, зокрема, особа, на яку при здійсненні операцій з підакцизними товарами (продукцією), які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції) в разі порушення таких умов (підпункт 212.1.8 пункт 212.1 статті 212 розділу VI ПКУ).
Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема:
операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (підпункт 213.1.1 пункту 213.1 статті 213 розділу VI ПКУ);
операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України (підпункт 213.1.3 пункту 213.1 статті 213 розділу VI ПКУ).
До операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування, належать, зокрема операції з ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України «Про гуманітарну допомогу» (підпункт 213.3.9 пункту 213.3 статті 213 розділу VI ПКУ ).
Пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Відповідно до підпункту 69.5 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ операції з добровільної передачі або відчуження, або вилучення товарів, у тому числі підакцизних, надання послуг на користь Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров'я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості, не вважаються операціями з реалізації для цілей оподаткування.
Таким чином, не вважаються об'єктом оподаткування акцизним податком операції з добровільної передачі або відчуження, або вилучення товарів, у тому числі підакцизних у разі якщо підакцизні товари передаються на користь військових формувань, органів державної влади, установ та організацій, що визначені підпунктом 69.5 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Будь-який платник податку (у тому числі клієнт Товариства) у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації із відповідним зверненням, оформленим відповідно до вимог пункту 52.1 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
