Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Благодійної організації «Благодійний фонд _____ «______» (далі – Благодійний фонд) щодо окремих питань оподаткування благодійної організації у статусі неприбуткової організації, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Згідно зі зверненням Благодійного фонду у статусі неприбуткової організації такою благодійною організацією отримано звернення від підприємства, що зазнало руйнувань і постраждало внаслідок ракетного удару у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а саме: надійшов лист-прохання щодо надання благодійної фінансової допомоги для відновлення виробничих потужностей підприємства, що зазнали руйнувань.
Як зазначається, сферами благодійної діяльності Благодійного фонду, зокрема, є такі: освіта; культура та мистецтво, охорона культурної спадщини; стимулювання економічного росту і розвитку економіки України та її окремих регіонів та підвищення конкурентоспроможності України; запобігання природним і техногенним катастрофам та ліквідація їх наслідків, допомога постраждалим внаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах.
З урахуванням викладеного вище Благодійний фонд звертається за отриманням індивідуальної податкової консультації із таких запитань:
1. Чи може Благодійний фонд у статусі неприбуткової організації надавати безповоротну благодійну допомогу юридичній особі - платнику податку на прибуток підприємству, що зазнало руйнувань внаслідок ракетного удару у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України? Чи не втратить Благодійний фонд статус неприбуткової організації у разі надання такої допомоги? Чи не вважатиметься це порушенням вимог підпунктів 133.4.1 та 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу?
2. Чи достатньо Благодійному фонду для надання такої допомоги листа-
запиту/прохання від постраждалого підприємства щодо надання допомоги
для відновлення виробничих потужностей, що зазнали руйнувань внаслідок
влучання ракети російської федерації?
Щодо запитання 1
Перш за все зазначимо, що оскільки відповідно до п.п. 191.1.28 п. 191.1
ст. 191 Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання порядку надання благодійної допомоги не належать до компетенції ДПС.
Водночас повідомляємо, що загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами (далі – Закон № 5073), що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.
Законодавство України про благодійну діяльність та благодійні організації базується на Конституції України та складається із Закону № 5073, Цивільного кодексу України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно- правових актів (частина перша ст. 2 Закону № 5073).
Бенефіціаром, як встановлено п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 5073, є
набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених цим Законом.
Бенефіціарами благодійних організацій можуть бути також будь-які юридичні особи, що одержують допомогу для досягнення цілей, визначених Законом № 5073.
При цьому зауважимо, що благодійні організації не мають права надавати благодійну допомогу політичним партіям або від імені політичних партій, а також брати участь у виборчій агітації (частина третя ст. 3 Закону № 5073).
Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств благодійних організацій у статусі неприбуткових організацій.
Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово- будівельні кооперативи;
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Як встановлено п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Водночас, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану
не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків,
не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.
Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені благодійні організації.
Благодійним фондом визнається благодійна організація, яка діє на підставі статуту, має учасників та управляється учасниками, які не зобов’язані передавати цій організації будь-які активи для досягнення цілей благодійної діяльності. Благодійний фонд може бути створено одним чи кількома засновниками. Активи благодійного фонду можуть формуватися учасниками та/або іншими благодійниками (частина четверта ст. 13 Закону № 5073).
Благодійною діяльністю згідно з п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 5073 є добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.
Благодійна програма – це комплекс благодійних заходів у сферах, визначених Законом № 5073 (п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 5073).
Цілі та сфери, види благодійної діяльності встановлено відповідно ст. 3 та ст. 5 Закону № 5073.
Установчі документи благодійної організації повинні містити, зокрема, цілі та сфери благодійної діяльності, джерела активів (доходів), порядок контролю і звітності благодійної організації (п. 2 та п. 6 частини другої ст. 14 Закону № 5073).
Метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій (частина перша ст. 11 Закону № 5073).
Зауважимо, що відповідно до частини третьої ст. 11 Закону № 5073 благодійні організації самостійно визначають сфери, види, місце (територію), строки і бенефіціарів благодійної діяльності в установчих документах, благодійних програмах або інших рішеннях органів управління.
Відповідно до ст. 16 Закону № 5073 благодійні організації мають право власності та інші речові права на кошти, цінні папери, земельні ділянки, інше нерухоме та рухоме майно, а також нематеріальні активи, якщо інше не встановлено законом або установчими документами.
Використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій
не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності.
Розмір адміністративних витрат благодійної організації не може перевищувати 20 відсотків доходу цієї організації у поточному році.
Отже, надання благодійною організацією у статусі неприбуткової організації благодійної допомоги підприємству, що зазнало втрат внаслідок військової агресії російської федерації проти України, не є підставою для виключення такої благодійної організації з Реєстру за умов, що така благодійна діяльність спрямована для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, відповідно до профільного Закону № 5073, і при цьому не відбувається розподілу доходів або їх частини серед засновників (учасників) благодійної організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п.133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
Щодо запитання 2
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.
Для цілей податкового обліку формування доходів та видатків неприбутковими організаціями здійснюється за правилами бухгалтерського обліку на підставі належним чином складених первинних документів.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996).
Згідно зі ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов’язкові реквізити, встановлені частиною другою
ст. 9 Закону № 996.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, зі змінами.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону № 996).
З урахуванням викладеного вище питання бухгалтерського обліку операцій з надання благодійною організацією благодійної допомоги та їх документального підтвердження на підставі первинних документів належать до компетенції Міністерства фінансів України.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
