Державна податкова служба України розглянула звернення фізичної особи – підприємця … (далі – Підприємець) від … (вх. ДПС № … від …) про надання індивідуальної податкової консультації та у порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.
Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку ІІ групи), планує надавати інформаційні послуги населенню.
Практична необхідність отримання податкової консультації полягає у складності визначення Підприємцем обов’язку застосування реєстратора розрахункових операцій або програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) при прийманні платежів за надані послуги за таких варіантів: 1) на карту «Ключ до рахунку» Підприємця, відкритий у відділенні
Приватбанку; 2) на карту «Ключ до рахунку» Підприємця, відкритий у відділенні Монобанку; 3) через платіжну систему LiqPay від Приватбанку, посилання
https://www.liqpay.ua/documentation/api/aquiring; 4) інтернет-еквайринг від monobank, посилання https://www.monobank.ua//e-
comm?lang=uk або інші (аналогічні за функціями та призначенням).
Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):
1) Які з цих чотирьох варіантів потребують обов’язкового застосування
РРО, а які ні?
2) Якщо застосування РРО обов’язкове при проведенні рахунків хоча б
одним із цих способів, то чи зобов’язує це застосування РРО і
проводити всі інші операції через РРО, навіть безготівкові
(наприклад оплата ІВАN) в різних точках оплати?
Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).
Законом № 265 визначено, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Також, звертаємо увагу, що обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.
Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою платіжних терміналів (POS-терміналів) та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари (послуги), залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.
Поряд із цим, відповідно пункту 14 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Враховуючи зазначене, як відповідь на питання 1 повідомляємо, що за описаними Підприємцем способами розрахунків, здійснених при наданні послуг, РРО/ПРРО може не застосовуватись.
При цьому, зазначена пільга втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги, у спосіб відмінний від зазначеного в пункті 14 статті 9 Закону № 265.
Відповідь на питання 1 позбавляє необхідності надання відповіді на питання 2.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.
