Державна податкова служба України в межах компетенції розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо окремих питань дотримання вимог статті 393 Податкового кодексу України (далі – Звернення) та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПК України) повідомляє таке.
19 серпня 2022 року ДПС підписала Багатосторонню угоду компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (далі – Багатостороння угода CRS), яка забезпечує можливість щорічного автоматичного обміну інформацією про визначені види фінансових рахунків між компетентними органами юрисдикцій, які є сторонами вказаної угоди.
Для забезпечення приєднання України до системи міжнародного обміну інформацією про фінансові рахунки відповідно до Багатосторонньої угоди CRS 20 березня 2023 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України № 2970-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки», який набрав чинність 28 квітня 2023 року (далі – Закон 2970).
Закон 2970 вніс зміни до ПК України та доповнив його новою статтею 393, яка регулює права та обов’язки фінансових агентів, їх клієнтів (власників рахунків) та контролюючих органів (ДПС) у зв’язку зі збором інформації про фінансові рахунки та автоматичного обміну цією інформацією з державами-партнерами за Багатосторонньою угодою CRS.
Законом 2970 вводиться новий термін «Загальний стандарт звітності CRS», який, як і Багатостороння угода, містить пряме посилання на документ Організації Економічного Співробітництва та Розвитку, включаючи коментар до Стандарту. Зазначені документи опубліковано на веб-сайті ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/crs.
Відповідно до підпункту 393.1.4 статті 393 ПК України, Міністерство фінансів України встановлює порядок застосування Загального стандарту звітності CRS.
Міністерством фінансів України з метою виконання вимог підпункту 393.1.4 статті 393 ПК України, наказом від 26.05.2023 № 282, зареєстрованого Міністерством юстиції України 29.06.2023 № 1090/40146, затверджено Порядок застосування загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information) із змінами(далі – Порядок). Норми Порядку включають положення розділів I-VIII Загального стандарту звітності CRS з урахуванням змін та доповнень, допустимих або передбачених зазначеним стандартом.
У Зверненні платник податків повідомив, що практична необхідність в отриманні податкової консультації пов’язана із складністю застосування норм ПК України та необхідністю формування чіткого розуміння обсягу податкових обов’язків, що виникли внаслідок імплементації міжнародних стандартів автоматичного обміну про фінансові рахунки.
Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
До якої категорії нефінансових організацій (далі – НФО) слід віднести Заявника?
У якої категорії НФО та у яких випадках, виникає обов’язок надання фінансовому агенту документа самостійної оцінки з визначенням статусу податкового резидентства її контролюючих осіб?
Щодо питання 1:
Згідно з підпунктом 3 пункту 5 Розділу ІІ Порядку, термін «НФО» означає будь-яку Організацію, яка не є Фінансовою Установою (нефінансова організація).
Відповідно до підпункту 1 пункту 5 Розділу ІІ Порядку, термін «Активна НФО» означає будь-яку НФО, яка відповідає будь-якому з таких критеріїв:
1) менше 50 % валового доходу такої НФО за попередній календарний рік або за інший відповідний звітний період є пасивним доходом та менше 50% активів, якими володіла така НФО протягом попереднього календарного року або іншого відповідного звітного періоду, є активами, які приносять або утримуються для отримання пасивного доходу;
2) акції такої НФО перебувають у регулярному обігу на організованому ринку цінних паперів або така НФО є Пов’язаною Організацією іншої Організації, акції якої перебувають у регулярному обігу на організованому ринку цінних паперів;
3) НФО є Урядовою Організацією, Міжнародною Організацією, Центральним Банком або Організацією, що повністю належить одному або декільком з вищезазначених осіб;
4) переважно вся діяльність такої НФО складається з утримання (повністю або частково) акцій, що знаходяться в обігу, або надання фінансування та послуг одному або декільком дочірнім компаніям, які здійснюють господарську діяльність, відмінну від діяльності Фінансової Установи, за винятком того, що Організація не вважається такою (Активною НФО), якщо вона функціонує (або позиціонується) як інвестиційний фонд, такий як фонд з приватним капіталом, венчурний фонд, фонд з викупом у кредит чи будь-який інвестиційний механізм, метою якого є придбання чи фінансування компаній, та потім отримання частки участі у таких компаніях в якості капітальних активів для інвестиційних цілей;
5) НФО поки не здійснює підприємницьку діяльність та не має історії попередньої діяльності, але інвестує капітал в активи з наміром займатися іншою діяльністю, ніж Фінансова Установа, за умови, що НФО не може підпадати під це виключення з дати, що настає після спливу 24 місяців з дати створення НФО;
6) НФО не була Фінансовою Установою протягом останніх п’яти років та наразі знаходиться у процесі ліквідації своїх активів чи реорганізації з метою продовження чи відновлення операцій у межах господарської діяльності, іншої ніж діяльність Фінансової Установи;
7) НФО в основному займається операціями фінансування та хеджування з/для Пов’язаних Організацій, які не є Фінансовими Установами, та не надає послуг з фінансування та хеджування будь-якій Організації, яка не є Пов’язаною Організацією, за умови, що група будь-яких таких Пов’язаних Організацій в основному займається іншою діяльністю, ніж діяльність Фінансової Установи; або
8) НФО відповідає усім таким вимогам:
НФО створена та здійснює діяльність в Україні чи іншій юрисдикції резидентства виключно для релігійних, благодійних, наукових, мистецьких, культурних, спортивних або освітніх цілей; чи створена та здійснює діяльність в Україні чи іншій юрисдикції свого резидентства і є професійною організацією, союзом підприємців, торговою палатою, профспілкою, сільськогосподарською чи садівничою організацією, громадським союзом чи організацією, що здійснює діяльність виключно з метою покращення соціального добробуту;
НФО звільнено від оподаткування податком на прибуток в Україні чи іншій юрисдикції резидентства;
НФО не має акціонерів чи учасників, що мають майнову або бенефіціарну частку у її доходах чи активах;
відповідні закони України чи іншої юрисдикції резидентства НФО або установчі документи НФО не дозволяють розподіляти будь-які доходи чи активи НФО чи використовувати їх на користь приватної особи чи Організації, яка не є благодійною, інакше, ніж в межах здійснення НФО благодійної діяльності, або у зв’язку з виплатою належної компенсації за надані послуги, або виплатою справедливої ринкової ціни за майно придбане НФО; та
відповідні закони України чи іншої юрисдикції резидентства НФО чи установчі документи НФО вимагають, щоб після ліквідації чи припинення НФО всі її активи було передано Урядовій Організації чи іншій неприбутковій організації, чи передачі виморочного майна уряду юрисдикції місцезнаходження НФО чи будь-якому його політичному підрозділу.
Відповідно до підпункту 6 пункту 6 Розділу ІІ Порядку, термін «пасивний дохід» означає будь-який з таких видів доходів:
1) доходи, визначені у підпункті 14.1.268 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПК України (доходи, отримані у вигляді:
процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів);
процентного або дисконтного доходу за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;
плати (відсотків), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;
доходу, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;
доходу за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;
відсотків (дисконту), отриманих власником облігації від їх емітента відповідно до закону;
доходу за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та доходу, отриманого платником податку в результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному проспектом емісії сертифікатів;
інвестиційного прибутку, включаючи прибуток від операцій з державними цінними паперами та з борговими зобов’язаннями Національного банку України з урахуванням курсової різниці;
роялті;
дивідендів;
страхових виплат і відшкодувань);
2) дохід, еквівалентний процентам;
3) дохід від нерухомого майна та роялті, крім доходу від оренди нерухомого майна та роялті, що одержуються в ході звичайної господарської діяльності, яка ведеться НФО повністю або частково через її власних працівників;
4) ануїтет;
5) перевищення прибутку над збитками від операцій з продажу або обміну Фінансових Активів, у результаті чого можуть отримуватись доходи, перелічені у попередніх підпунктах 1 - 4;
6) перевищення прибутку над збитками, що виникає в результаті здійснення операцій (включаючи опціони, ф’ючерси, форварди та інші деривативні контракти) з будь-якими Фінансовими Активами;
7) перевищення прибутку над збитками від курсової різниці;
8) чистий дохід від свопів;
9) суми, одержані за Договорами Страхування з Викупною Сумою.
У Зверненні заявник стверджує, що Заявник не має у складі своїх доходів жодного виду пасивного доходу. У зв’язку із чим, враховуючи лише надану заявником інформацію та положення підпункту 1 пункту 5 Розділу ІІ Порядку, можливо зробити висновок, що Заявник є Активною НФО.
Висновок щодо дотримання організацією вимог Загального стандарту звітності CRS, в тому числі, з питань встановлення такою організацією статусу для цілей виконання вимог статті 393 ПК України, може бути зроблений контролюючим органом на підставі аналізу відповідних підтверджуючих документів.
Щодо питання 2:
Відповідно до підпункту 6 пункту 5 Розділу ІІ Порядку, термін «Підзвітна Особа» означає: особу Підзвітної Юрисдикції, відмінну від:
корпорації, акції якої регулярно торгуються на одному або декількох організованих ринках цінних паперів;
будь-якої корпорації, яка є Пов’язаною Організацією для корпорації, описаною в попередньому абзаці цього пункту;
Урядової Організації;
Міжнародної Організації;
Центрального Банку; або
Фінансової Установи.
Згідно з підпунктом 7 пункту 5 Розділу ІІ Порядку, термін «Підзвітна Юрисдикція» означає:
для цілей здійснення процедур належної комплексної перевірки фінансових рахунків - будь-яка юрисдикція, інша ніж Україна та Сполучені Штати Америки;
для цілей подання звіту про підзвітні рахунки за певний звітний період - будь-яка юрисдикція, яка була включена до переліку Підзвітних Юрисдикцій у будь-який час протягом такого звітного періоду, за який подається звіт про підзвітні рахунки.
Відповідно до підпункту 8 пункту 5 Розділу ІІ Порядку, термін «Підзвітний Рахунок» означає рахунок, який належить одній або більшій кількості Підзвітних Осіб, або Пасивній НФО з однією або кількома Контролюючими Особами, які є Підзвітними Особами, за умови, що він ідентифікований як такий відповідно до процедур належної комплексної перевірки, описаних у розділах IV - IX цього Порядку.
Згідно з підпунктом 2 пункту 5 Розділу ІІ Порядку, термін «Контролюючі Особи» означає фізичних осіб, які здійснюють контроль над Організацією. У випадку трасту такий термін означає засновника(-ів), управителя (довірчого власника)(-ів), захисника(-ів) (якщо такі є), вигодоодержувача(-ів) або клас(-и) вигодоодержувачів та будь-яку іншу фізичну особу(осіб), які здійснюють вирішальний вплив на траст, а для правових утворень, інших аніж траст, цей термін означає осіб, які мають еквівалентний або аналогічний статус. Термін «Контролюючі Особи» повинен тлумачитись у спосіб, що відповідає двадцять четвертій та двадцять п’ятій Рекомендаціям Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).
Відповідно до пункту 393.2.2. статті 393 ПК України, у випадках, визначених Угодою FATCA та/або Загальним стандартом звітності CRS, фінансові агенти повинні вимагати, а власники рахунків зобов’язані надавати фінансовим агентам:
1) документи самостійної оцінки стосовно себе та/або стосовно контролюючих осіб відповідно до вимог Додатка 1 до Угоди FATCA для встановлення (перевірки) статусу зазначеної американської особи;
2) документ самостійної оцінки статусу податкового резидентства стосовно себе та/або стосовно контролюючих осіб відповідно до вимог Загального стандарту звітності CRS для встановлення держави (території), резидентом якої є власник рахунку та/або контролююча особа (далі – документ
самостійної оцінки CRS);
3) іншу інформацію та/або документи, необхідні фінансовому агенту для вжиття заходів належної комплексної перевірки фінансових рахунків, встановлення їх підзвітності та складання звітності за підзвітними рахунками на виконання вимог Угоди FATCA та/або Загального стандарту звітності CRS відповідно до підпункту 393.1.3 пункту 393.1 цієї статті.
Згідно з підпунктом 393.2.2.3. пункту 393.2 статті 393 ПК України, якщо у випадках, визначених Угодою FATCA та/або Загальним стандартом звітності CRS, під час або після застосування процедур належної комплексної перевірки фінансовий агент дізнається або він має підстави вважати (має підозру), що рахунок належить до підзвітних, але щодо рахунку власником рахунку подано документи самостійної оцінки стосовно себе та/або стосовно контролюючих осіб та/або іншу інформацію та/або документи, які вказують на те, що рахунок не є підзвітним, фінансовий агент зобов’язаний надіслати на адресу власника рахунку запит з вимогою про надання пояснень та інформації, що стосуються підозри.
Власник рахунку зобов’язаний надати фінансовому агенту пояснення та інформацію, що стосуються підозри, протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту.
Водночас, підпунктом 393.2.2.1 пункту 393.2 статті 393 ПК України, передбачено, що власники рахунків, самостійно, протягом 30 календарних днів зобов’язані повідомити фінансовому агенту про зміну свого статусу податкового резидентства для цілей Загального стандарту звітності CRS та / або про зміну відповідного статусу контролюючої особи.
Таким чином, власники рахунків, (в тому числі Активні та Пасивні НФО), зобов’язані надавати фінансовим агентам документи визначені пунктом 393.2.2. ПК України у випадках, передбачених статтею 393 ПК України та / або Загальним стандартом звітності CRS, зокрема:
- на вимогу фінансового агента, відповідно до підпункту 393.2.2.3. пункту 393.2 статті 393 ПК України.
- самостійно, у разі виникнення обставин передбачених підпунктом 393.2.2.1 пункту 393.2 статті 393 ПК України.
Відповідно до пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПК України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
