Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначається у звернені, Товариство є сільськогосподарським виробником та здійснює вирощування сільськогосподарських культур на орендованих земельних ділянках. Товариство є платником єдиного податку 4 групи та платником податку на додану вартість.
Значний обсяг вирощеної сільськогосподарської продукції Товариство експортує за нульовою ставкою податку на додану вартість (далі – ПДВ), внаслідок чого утворюється від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту.
Відповідно до наведеної у зверненні Товариством практичної ситуації та умовних даних для прикладу: у серпні 2024 року сума податкових зобов’язань становить 150 000 грн, сума податкового кредиту – 950 000 грн, в результаті чого виникло від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту у розмірі 800 000 грн, яке Товариство включило до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 року).
У вересні 2024 року сума податкових зобов’язань становить 500 000 грн, сума податкового кредиту – 350 000 грн. Загальна сума податкового кредиту (рядок 17 декларації з ПДВ) з врахуванням значення рядка 21 за серпень 2024 року становить 1 150 000 грн. Сума від’ємного значення, яке Товариство включило до наступного звітного (податкового) періоду рядок 21 декларації з ПДВ за вересень 2024 року), становить 650 000 гривень.
Виходячи із вищенаведеної ситуації та умовних даних Товариство надало два варіанти формування додатка 2 (Д2) до декларації з ПДВ за вересень 2024 року за формою «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – додаток 2 (Д2)), яка втратила чинність з 01.10.2024 та звертається з проханням надати індивідуальну податкову консультацію з питання:
«Який із наведених варіантів буде вірним перший чи другий при формуванні додатку 2 (Д2) до декларації з ПДВ за вересень 2024 року (Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)?».
Довідково зазначаємо, що Товариством у питанні використана назва додатка 2 (Д2) «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)», яка набрала чинність з 01.10.2024.
Так, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно – правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.08.2024 за № 1302/42647, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.09.2024 за № 1343/42688, внесено зміни до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21), зокрема, такими змінами об’єднано додатки 2 та 3 до декларації в один додаток 2 (Д2), та змінено його назву на «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)».
Враховуючи наведену ситуацію та приклади Товариства щодо заповнення додатку 2 (Д2) до декларації за вересень 2024 року, відповідь надається з урахуванням редакції Порядку № 21 чинної до 01.10.2024 року.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначено статтею 200 Кодексу.
Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до підпункту «в» пункту 200.4 статті 200 Кодексу від’ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів / послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об’єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. (пункт 201.14 статті 201 Кодексу).
Пунктом 201.15 статті 201 Кодексу встановлено, що зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу.
У складі податкової декларації з ПДВ подаються передбачені Порядком № 21 додатки (пункт 9 розділу ІІІ Порядку № 21).
Відповідно до примітки таблиці 1 додатка 2 (Д2) «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)», графи 2 – 4 заповнюються у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найбільш давнім звітним (податковим) періодом.
Деталізація від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації.
Поряд з цим, кожне підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства (стаття 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі – Закон № 996-XIV).
Облікова політика підприємства – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.
При цьому облікова політика підприємства встановлюється розпорядчим документом про облікову політику відповідно до якого встановлюються, зокрема принципи методи і процедури, які використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності.
Фінансова звітність підприємства складається на підставі даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (пункт 1 статті 9 Закону № 996-XIV).
Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.
При цьому платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку (пункт 6 розділу ІІІ Порядку № 21).
Таким чином, Товариство відповідно до розпорядчого документа визначає за яким методом буде здійснюватися ведення облікової політики підприємства, наслідком чого буде хронологія відображення за датою виникнення від’ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду в додатку 2 (Д2) до декларації з ПДВ за вересень 2024 року.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
