Державна податкова служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації та повідомляє наступне.
У звернені Товариство зазначає, що є платником акцизного податку у відповідності до підпункту 212.1.1 пункту 212.1 статті 212 Кодексу та з метою просування своєї продукції планує брати участь в різних масових заходах, де можливо проводити рекламну компанію з дегустації своєї продукції (продуктів харчування, алкогольних напоїв, тощо) з метою виявлення уподобань споживачів певного виду продукції (продуктів харчування, алкогольних напоїв, тощо).
Товариство просить надати роз’яснення на питання:
Чи прирівнюється дегустація продуктів харчування та алкогольних напоїв до реалізації товарів, роздрібної торгівлі?
Чи оподатковується акцизним податком безоплатне розповсюдження Товариством алкогольних напоїв під час проведення дегустацій, різних рекламних заходів, презентацій?
Чи виникає необхідність нараховувати податкове зобов’язання на алкогольну продукцію під час проведення Товариством безоплатних дегустацій, різних рекламних заходів, презентацій алкогольних напоїв, які проводяться в межах господарської діяльності Товариства?
Чи можливе списання продуктів харчування та алкогольних напоїв, що були використані для проведення дегустацій, різних рекламних заходів, презентацій з подальшим віднесенням до витрат поточного звітного періоду Товариства?
Яким чином проводити списання продуктів харчування, які були використанні під час проведення дегустації такої продукції?
Яким чином проводити списання алкогольних напоїв, які були використані під час проведення дегустації?
До питання 1.
Згідно з підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Під реалізацією підакцизних товарів (продукції) розуміються будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Під реалізацією суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, зокрема, розуміють продаж алкогольних напоїв, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування. (підпункт 14.1.212 пункт 14.1 стаття 14 Кодекс).
Оскільки, роздрібна торгівля передбачає діяльність з продажу товару та розрахунок за цей товар покупцем, то, продукція, що була використана для проведення дегустації у власній господарській діяльності не вважається роздрібною торгівлею.
До питання 2-3.
Відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Кодексу об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Згідно з підпунктом 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 Кодексу базою оподаткування у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Кодексу.
Відповідно до пункту 216.9 статті 216 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар, а для підакцизних товарів, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі таких товарів, недостача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки такого органу, – дата складення відповідного документа, що засвідчує зазначені факти.
Отже, якщо суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі безоплатно розповсюджує алкогольні напої під час проведення дегустацій, рекламних заходів, презентацій тощо без проведення розрахункової операції, то база оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів відсутня і, відповідно, податкове зобов’язання з акцизного податку не виникає.
До питання 4-6.
Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Підпунктом 134.1.1 пунктом 134.1 статті 134 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування по операціях із проведення безоплатних дегустацій, різних рекламних заходів та презентацій алкогольних напоїв. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.
Отже, питання щодо формування витрат у бухгалтерському обліку відноситься до компетенції Міністерства фінансів України.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
