Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення Державного підприємства стосовно практичного застосування норм податкового та іншого законодавства під час виконання господарської діяльності, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У зверненні зазначено, що Підприємство є державним унітарним підприємством, що утворено в розпорядчому порядку компетентним органом державної влади, на базі відокремленої частини державної власності, і входить до сфери управління Фонду державного майна України та підзвітна останньому. Необхідність отримання індивідуальної податкової консультації Підприємством полягає у правильності застосування статті 111 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року № 185-V та Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, в частині визначення та сплати до бюджету частини чистого прибутку при наявності непокритого збитку та боргів, що виникли у попередні періоди (не пов’язані з несплатою частини чинного прибутку) та збільшення збитків у зв’язку зі сплатою частини чистого прибутку.
З огляду на викладене, Підприємство просить надати роз’яснення з наступних питань:
1. При наявності фінансових зобов’язань за попередні періоди у тому числі за рішенням суду, непокритого збитку, чи виникає обов’язок у Підприємства зі сплати до Державного бюджету частини чистого прибутку (доходу), якщо така сплата призводить до збільшення збитків?
2. Яким чином повинна обраховуватись частина чистого прибутку (доходу) Підприємства при наявності фінансових зобов’язань та непокритого збитку за попередні періоди?
3. Яким чином повинна відображатись частина чистого прибутку (доходу) Підприємства при наявності фінансових зобов’язань та непокритого збитку у Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку та у Фінансовій звітності малого підприємства (Форма № 1-М).
Щодо порушених у зверненні питань повідомляємо.
Особливості відрахування частини прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами встановлені статтею 111 Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон № 185).
Так, частиною першою статті 111 Закону № 185 встановлено, що державні унітарні підприємства та їх об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, за результатами фінансово-господарської діяльності у розмірі 80 відсотків.
Отже, для визначення обсягу чистого прибутку (доходу) враховуються наступні показники:
суми чистого фінансового результату (прибутку), яка визначається за позитивним значенням рядка 2350 «Сума чистого прибутку (збитку)», який є складовою фінансової звітності малого підприємства (Форма № 2-м), наведеного у додатку 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 березня 2000 року за № 161/4382, зі змінами та доповненнями;
сума капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, розрахована відповідно до пункту 21 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за № 288/4509, зі змінами та доповненнями, згідно з яким при вибутті об’єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням капіталу у дооцінках. Перевищення сум попередніх дооцінок об’єкта основних засобів над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта основних засобів може щомісяця (щокварталу, раз на рік) у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації, включатися до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням капіталу у дооцінках. При цьому до складу нерозподіленого прибутку при вибутті цього об’єкта включається залишок перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок такого об’єкта, що відображений у складі капіталу у дооцінках. Відомості про суму перевищення попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок об’єкта, що включені до складу нерозподіленого прибутку, заносяться до регістрів аналітичного обліку основних засобів.
При цьому, пунктом 2 розділу II Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 № 1213, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2006 року за № 1363/13237, зі змінами та доповненнями, визначено, що розпорядчий документ про облікову політику підприємства має визначати, зокрема, застосування періодичності (періоду) зарахування сум дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку;
частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному за рішенням органу управління.
Абзацом пункту 44.1 статті 44 Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.
Водночас зазначаємо, що згідно з частиною другою статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно- правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Тому стосовно визначення обсягу чистого прибутку (доходу), з якого розраховується частина чистого прибутку (доходу), що відраховується Підприємством до державного бюджету, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Разом з тим повідомляємо, що відповідно до частини третьої статті 111 Закону № 185 державні унітарні підприємства та їх об’єднання подають до податкового органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку в порядку та строки, встановлені Кодексом.
При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені статтею 49 Кодексу (абзац шостий пункту 46.2 статті 46 Кодексу).
Згідно із абзацом п’ятим пункту 46.2 статті 46 Кодексу для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
Платники частини чистого прибутку (доходу) подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність (абзац восьмий пункту 46.2 статті 46 Кодексу).
Форма розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, затверджена наказом Міністерства фінансів України
від 12.01.2021 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.03.2021 за № 264/35886 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.07.2023 № 366, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.07.2023 за № 1226/40282 (зі змінами) (далі – форма Розрахунку).
Обсяг чистого прибутку (доходу) відображається у рядку 01 форми Розрахунку.
Водночас повідомляємо, що згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, ДПС є центральним органом виконавчої влади, який, зокрема, реалізує державну податкову політику, здійснює в межах повноважень, передбачених законом, контроль за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державну політику у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального, державну політику з адміністрування єдиного внеску.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону № 185 формування та реалізацію державної дивідендної політики в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, забезпечує Міністерство економіки України відповідно до покладених на нього завдань у сфері управління об’єктами державної власності разом з Міністерством фінансів України.
Крім того, згідно із пунктом 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, Міністерство фінансів України, зокрема, здійснює нормативно-правове регулювання у фінансовій, бюджетній, податковій, митній сферах, а також визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та складення фінансової і бюджетної звітності, обов’язкові для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків).
Враховуючи викладене, пропонуємо звернутися до Міністерства фінансів України для отримання вичерпної відповіді з питання обрахунку частини чистого прибутку (доходу) при наявності фінансових зобов’язань за попередні періоди, у тому числі за рішенням суду, непокритого збитку та відображення таких показників у Фінансовій звітності малого підприємства (Форма № 1-М) з наданням детальної інформації про предмет запиту в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
__________________________________________________
