Головне управління ДПС у Черкаській області розглянуло звернення фізичної особи – підприємця _____ (РНОКПП _________) №____ від ____ (вх. № ___ від ____) щодо застосування окремих норм податкового законодавства та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), повідомляє.
Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, платник податку повідомив, що перебуває на спрощеній системі оподаткування ІІІ групи зі ставкою 5 відсотків. Здійснює підприємницьку діяльність за КВЕД 52.29 – інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, а саме – експедитор ( суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно - експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Загальна сума отриманих від клієнта коштів включає в себе: плату перевізнику залученому до виконання договору транспортного експедирування та винагороду експедитора та просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Яким чином мені оподатковувати зазначені грошові кошти?
2. Які, можливо, податкові обов’язки виникають в мене додатково?
3. Чи можу я залучати до виконання договору транспортного
експедирування перевізників, які є платниками ПДВ?
4. В який період звітувати за кошти які надходять частинами?
Основу правового регулювання відносин транспортного експедирування становлять норми глави 65 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), ст. 316 Господарського кодексу України, Закон України від 01 липня 2004 року № 1955- IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" (далі - Закон № 1955) та інші нормативно-правові акти, що видаються відповідно до них, а також міжнародні договори.
Статтею 929 ЦКУ визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Частиною другою ст. 929 ЦКУ визначено, що положення глави 65 поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.
Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату
(ст. 931 ЦКУ).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1955 учасниками транспортно- експедиторської діяльності є клієнти, перевізники, експедитори тощо.
Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
Клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.
Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
Таким чином, оплата клієнта включає суму, що є оплатою експедитору та суму, яка в подальшому перераховується експедитором для оплати третій особі - перевізнику.
При цьому у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Істотними умовами договору транспортного експедирування є, зокрема, розмір плати експедитору та порядок розрахунків. Тобто договір транспортного експедирування чітко розмежовує що є оплатою експедитору, а що є оплатою третій особі - перевізнику.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Відповідно до пп. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи належать, зокрема, фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Підприємець має право працювати з фізичними особами, компаніями- «загальниками», підприємствами будь-якої форми власності (комерційними чи комунальними), фопами - «спрощенцями», платниками й неплатниками ПДВ. Відкрита можливість співпрацювати з закордонними компаніями.
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Згідно з п. 292.4 ст. 292 Кодексу у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Разом з цим, відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 439 "Про затвердження Порядку здійснення органами доходів і зборів контролю за досягненням платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами - підприємцями) обсягу доходу, визначеного п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України" для визначення граничного обсягу доходу враховуються в сукупності усі види доходів, які отримані платником єдиного податку від провадження підприємницької діяльності протягом календарного року незалежно від обраних видів діяльності.
Крім того, поняття транзитні кошти Кодексом не визначено.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 Кодексу).
Ведення обліку і складання звітності платниками єдиного податку регулюється ст. 296 Кодексу, згідно з п. 296.1 якої фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Разом з тим, облік доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо), в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо) чи через електронний кабінет) не скасовують обов'язку дотримуватися платниками єдиного податку першої - третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця (далі - податкова декларація) на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 Кодексу, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Кодексу.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи- електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 цього Кодексу) п. 294.1 ст. 294 Кодексу. Податковий (звітний) період починається з першого чила першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останього місяця податкового (звітного) періоду п. 294.2 ст. 294 Кодексу.
Враховуючи викладене, у разі отримання фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку третьої групи доходу у вигляді платежів за договором транспортного експедирування, в обліку доходів та витрат, який ведеться у довільній формі, відображається вся сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою, а при заповненні податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця до доходу включається сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
__________________________________________________________________ Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
