Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула Ваше звернення, щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні повідомляє, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи. Також платник зазначив, що планує розширити обсяг своєї діяльності за рахунок продажу товарів на міжнародному маркетплейсі Etsy, з наступним переказом коштів на рахунок, відкритий у системі Payoneer.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Якою датою вважати дату отримання доходу (дата продажу товару на маркетплейсі Etsy (ця дата буде співпадати з датою у фактурі від Etsy) або дату надходження коштів на рахунок відкритий у системі Payoneer)?
2. Яку суму потрібно вважать доходом, та що вказана в інвойсі від Etsy як «Subtotal» або ту суму, що надійшла на рахунок відкритий у системі Payoneer?
3. Який первинний документ треба мати від продажів товарів на маркетплейсі Etsy (буде достатньо мати рахунок-фактуру з маркетплейса Etsy або треба відштовхуватися від виписки рахунка на який зараховуваються кошти від продажів товару на маркетплейсі Etsy відкритого у системі Payoneer?
4. Чи необхідно застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні продажів товару нерезидентам на маркетплейсі Etsy, з повною предоплатою та з зарахуванням зазначених коштів на рахунок відкритий у системі Payoneer та в подальшому зарахуванням зазначених коштів на рахунок відкритий у банковських установах України для здійснення підприємницької діяльності?
Щодо першого – третього питань
Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен громадянин має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України «Про підприємництво» (частина друга ст. 5 Закону № 959).
Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами НБУ, прийнятими відповідно до Закону № 2473.
Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону № 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Частиною третьою ст. 4 Закону № 2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
При цьому порядок відкриття рахунків в іноземних фінансових установах регулюється законодавством тієї країни, в якій відкривається рахунок.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).
Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення № 5), яке визначає заходи захисту, запроваджені НБУ, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.
Відповідно до абзацу першого п. 16 розділу I Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
Пунктом 23 розділу ІІ Положення № 5 передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
Одночасно зауважуємо, що Payoneer – це міжнародна платіжна система, а отже рахунки відкриті у вказаній системі не вважаються рахунками, відкритими у банківських установах.
Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV ПКУ.
Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначено фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи.
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку визначено ст. 296 ПКУ.
Так, відповідного до п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.
Згідно з п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Податкова декларація платника єдиного податку складається наростаючим підсумком з урахуванням норм п.п. 296.5 і 296.6 ст. 296 ПКУ (п. 296.7 ст. 296 ПКУ).
Таким чином, якщо кошти, отримані від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зараховані на рахунок, відкритий, зокрема у системі Payoneer, та в подальшому перераховуються на рахунок, відкритий у банківській установі в Україні для здійснення підприємницької діяльності (впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду), то такі кошти включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку та оподатковуються у порядку, визначеному главою 1 розділу XIV ПКУ. Датою отриманні зазначеного доходу є дата надходження коштів на рахунки, відкриті у системах Payoneer та Wise.
При цьому для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України. Тобто, показники, виражені в іноземній валюті, перераховуються у національну валюту за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату їх отримання у системах Payoneer.
Разом з тим, якщо зазначені кошти залишаються на кінець звітного податкового періоду на рахунку, відкритому у системі Payoneer, тобто не зараховуються на рахунок, відкритий у банківській установі України для здійснення підприємницької діяльності, або зараховуються на рахунок в Україні, який відкритий для власних потреб, то такі кошти оподатковуються як іноземний дохід за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.
Ведення обліку і складання звітності платниками єдиного податку регулюється ст. 296 ПКУ, згідно з п. 296.1 якої фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
При цьому ст. 1 розділу І Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Обов’язкові реквізити, які повинні мати первинні документи, передбачено ст. 9 Закону № 996.
Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку – платник єдиного податку для ведення обліку доходів та підтвердження господарських операцій повинні мати первинні документи, які відповідають вимогам, визначених Законом № 996.
Щодо четвертого питання
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).
Так, Законом № 265 визначено, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.
Пунктом 2 ст. 3 Закону № 265 для суб’єктів господарювання встановлено обов’язок надавати споживачу розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, зокрема і щодо операцій, які здійснюються з використанням мережі Інтернет.
Разом з цим при організації господарської діяльності, у спосіб описаний у зверненні, платнику слід враховувати, що відповідно до частини другої ст. 8 Конституції України (далі – Конституція), Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй.
Відповідно до ст. 91 Конституції Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією.
Оскільки закони України приймає Верховна Рада України, то і дія таких законів, в тому числі Закону № 265, поширюється на учасників господарських відносин, які здійснюють свою діяльність на території України.
Враховуючи викладене вище, продаж товарів та здійснення розрахунків на іноземних маркетплейсах має здійснюватись фізичною особою – підприємцем відповідно до вимог законодавства тієї держави, на території якої здійснюється такий продаж товарів та проводяться розрахунки за товари.
Водночас оскільки четверте питання Вами недостатньо деталізовано щодо суті господарських операцій, надання більш вичерпної консультації неможливе.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
