Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення
Підприємства щодо окремих питань визначення доходу платником єдиного податку юридичною особою у разі надання послуг по договору комісії, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні Підприємство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відсотків, та уклало договір комісії як комісіонер, відповідно до якого комісіонеру доручається укласти договори від імені комітента про надання послуг з фізичними особами (громадянами) та юридичними особами щодо послуг з музичного супроводу концертів (вокалісти, музиканти, хореографи, звукорежисер, інші технічні виконавці), організатором яких є комітент.
За умовами договору комісії комітент зобов’язаний надати комісіонеру усі необхідні кошти для виконання зобов’язань перед третіми особами, в тому числі необхідні для виконання функцій податкового агента за такими договорами, а також оплатити комісійну винагороду Підприємству як комісіонеру. Копію договору до звернення не надано.
Товариство, посилаючись на норми Кодексу, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи є грошові кошти, отримані за договором комісії від комітента, для
забезпечення виконання обов’язків перед третіми особами (сума витрат
на оплату послуг третіх осіб, витрати як податкового агента, які
виникають у зв’язку з виплатою вартості послуг таких осіб) коштами,
які не підлягають оподаткуванню відповідно до пункту 292.4 статті
292 Кодексу?
2. Чи є грошові кошти, отримані за договором комісії від комітента, в
якості компенсації понесених Підприємством витрат, щодо виконання
обов’язків перед третіми особами (сума витрат на оплату послуг
третіх осіб, витрати як податкового агента, які виникають у зв’язку
з виплатою вартості послуг таких осіб) коштами, які не підлягають
оподаткуванню відповідно до пункту 292.4
статті 292 Кодексу?
Щодо першого - другого питання
Правове регулювання господарських відносини, зокрема, укладання договору комісії регулюється Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ).
За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (частина перша стаття 1011 ЦКУ).
Частиною 1 стаття 1012 ЦКУ визначено, що договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.
При цьому, істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну
(частина 3 стаття 1012 ЦКУ).
Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (частина перша стаття 1013 ЦКУ).
Законодавство встановлює певні правила виконання договору комісії, які визначають поведінку сторін за договором.
Згідно із частиною 1 статті 1014 ЦКУ комісіонер зобов’язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, згідно статтею 1021 ЦКУ комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента. Якщо при прийнятті комісіонером майна, що надійшло від комітента, або майна, що надійшло для комітента, будуть виявлені недостача або пошкодження, а також у разі завдання шкоди майну комітента комісіонер повинен негайно повідомити про це комітента і вжити заходів щодо охорони його прав та інтересів. Комісіонер, який не застрахував майно комітента, відповідає за втрату, недостачу, пошкодження майна комітента, якщо він був зобов'язаний застрахувати майно за рахунок комітента відповідно до договору або звичаїв ділового обороту.
Тобто, договір комісії повинен передбачати прийняття комісіонером майна, що надійшло від комітента, або майна, що надійшло для комітента.
Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (частина 1 стаття 1022 ЦКУ).
Оскільки звернення не містить достатньої інформації необхідної для надання відповіді на поставлені питання, не можливо встановити правильність визначення сторін за договором, то надаємо роз'яснення відповідно до загальних норм Кодексу.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою
1 розділу XIV Кодексу.
Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичних осіб є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 стаття 292 Кодексу.
Пунктом 292.13 статті 292 Кодексу визначено, що дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу.
Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень підпунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (абзац п'ятий пункту 296.1 статті 296 Кодексу).
Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи відповідно до абзацу третього пункту 44.2 статті 44 Кодексу ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 292.4 статті 292 Кодексу визначено, зокрема, що у разі надання послуг, виконання робіт за договором комісії є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (пункт 292.6 стаття 292 Кодексу).
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (зі змінами та доповненнями) (далі – П (С) БО 15).
Відповідно до п. 6.2 П(С)БО 15, не визнаються доходами такі надходження від інших осіб, як «сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо».
Бухгалтерський облік посередницьких операцій ведеться з урахуванням П(С)БО 15 «Дохід» та П(С)БО 16 «Витрати».
Таким чином, суб’єкти господарювання для здійснення господарської діяльності використовують правочини у вигляді, зокрема, договорів комісії та укладені договори повинні відповідати вимогам глави 69 ЦКУ.
Враховуючи зазначене, у разі надання суб'єктом господарювання, який застосовує спрощену систему оподаткування, та здійснює послуги, зокрема, по договору комісії, доходом є лише сума його винагороди як повіреного (агента), в той час кошти, що надійшли йому під звіт на виконання умов такого договору до доходу платника єдиного податку третьої групи не включаються.
Водночас, для платників єдиного податку слід врахувати, що за договором комісії комітент за надані послуги розраховується безпосередньо з комісіонером.
Разом з тим, відповідно до п. 291.6 ст.291 Кодексу платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).
Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
