Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо включення до загальної суми доходу сільськогосподарського товаровиробника - платника єдиного податку четвертої групи сум надходжень, отриманих за договором комісії, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку четвертої групи.
Товариство повідомило, що є комісіонером за договором комісії та здійснює продаж товарів від свого імені і за дорученням та за рахунок другої сторони (комітента).
Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання: чи включаються до загальної суми доходу сільськогосподарського товаровиробника - платника єдиного податку четвертої групи, який є комісіонером за договором комісії та здійснює продаж товарів від свого імені і за дорученням та за рахунок другої сторони (комітента), суми надходжень за договором комісії (тобто отримані від покупців кошти за продані товари, що належать комітенту), окрім суми комісійної винагороди, для визначення частки сільськогосподарського товаровиробництва.
Щодо зазначеного питання
Правове регулювання господарських відносини, зокрема, укладання договорів комісії, доручення та агентських договорів регулюється Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ).
Вимоги до договору комісії встановлені статтями 1011 – 1028 ЦКУ.
За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити одне або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (частина перша ст. 1011 ЦКУ). Відмінною ознакою договору комісії є те, що комісіонер діє від свого імені. Причому в договорі, укладеному між комісіонером і третьою особою, комітента зазвичай не вказують (частина друга ст. 1016 ЦКУ).
Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (частина перша ст. 1013 ЦКУ).
Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (частина перша ст. 1018 ЦКУ).
Отже, договір комісії належить до посередницьких договорів на надання послуг, і право власності на майно, придбане для комітента, до комісіонера не переходить.
Особливості застосування спрощеної системи визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Відповідно до абзаців першого і четвертого пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Форму розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі – Розрахунок) затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 "Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва", який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 06.04.2012 за № 510/20823.
Джерелом інформації при складанні Розрахунку є дані бухгалтерського обліку.
Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зі змінами та доповненнями, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою - відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186, зі змінами та доповненнями.
Загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку", зі змінами та доповненнями (далі - НП(С)БО 15).
Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (абзац перший п. 5 НП(С)БО 15).
Відповідно до пп. 6.2 п.6 НП(С)БО 15 не визнаються доходами такі надходження від інших осіб: сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями).
Отже, питання формування доходів у бухгалтерському обліку у сільськогосподарського товаровиробника - платника єдиного податку четвертої групи, який є комісіонером за договором комісії та здійснює продаж товарів від свого імені і за дорученням комітента за рахунок сум надходжень за договором комісії належить до компетенції Міністерства фінансів України.
Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
