Державна податкова служба України розглянула Ваше звернення щодо врахування дооцінки необоротних активів у податковому обліку та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як викладено у зверненні, на балансі державного підприємства обліковується одна будівля, яка введена в експлуатацію у 1982 році.
Враховуючи, що переоцінка та уцінка зазначеного основного засобу з моменту введення його в експлуатацію не здійснювались, вирішено уперше провести переоцінку будівлі. Так, за результатами незалежної оцінки будівлі було визначено, що різниця між справедливою та залишковою вартістю є суттєвою.
Крім того, підприємством забезпечено облік суми дооцінки залишкової вартості об’єкта основного засобу шляхом віднесення її на збільшення капіталу в дооцінках та збільшено первісну вартість об’єкта основного засобу на суму дооцінки.
Заявник просить надати роз’яснення з наступних питань:
щодо необхідності здійснювати підприємством коригування фінансового результату до оподаткування за результатами проведеної переоцінки основного засобу. Якщо так, то на яку суму необхідно збільшити та/або зменшити фінансовий результат до оподаткування?
щодо надання (у разі наявності) алгоритму дій щодо врахування підприємством дооцінки необоротних активів в податковому обліку?
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів встановлені ст. 138 Кодексу.
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:
на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:
на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;
на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено п.138.3 ст. 138 Кодексу.
Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Відповідно до п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу термін «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Отже, результати переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів, яка проведена відповідно до положень бухгалтерського обліку, не враховуються при нарахуванні амортизації основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
Водночас зазначаємо, що зменшення фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 138.2 ст. 138 Кодексу на суму дооцінки основного засобу не відбувається, оскільки такий основний засіб (будівля) раніше не уцінювався.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
