Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків зазначив, що розглядається питання щодо надання одноразової соціальної матеріальної допомоги на лікування та/або реабілітацію при пораненні, травмі, каліцтві під час виконання обов’язків військової служби Захисників і Захисниць (…); одноразової соціальної матеріальної допомоги родинам загиблих (померлих) та зниклих безвісти Захисників України; одноразової соціальної матеріальної підтримки (допомоги) Захисникам і Захисницям України.
Вищезазначені соціально матеріальні виплати будуть здійснюватися на підставі Програми соціального захисту населення (…) на (…) рік, затвердженої розпорядженням (…) від (…) № (…).
Указом Президента України № 665/2022 від 23.09.2022 було утворено (…). Указом № 215\2022-рп від 23.09.2022 було призначено (…). Відповідно до Постанови Верховної Ради України № 2705-ІХ від 03.11.2022, у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування, (…), крім повноважень, віднесених до їх компетенції Законом України «Про правовий режим воєнного стану», здійснює повноваження (…).
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:
Чи підлягатиме оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором одноразова соціальна матеріальна допомога на лікування та/або реабілітацію при пораненні, травмі, каліцтві під час виконання обов’язків військової служби Захисників і Захисниць (…); одноразова соціальна матеріальна допомога родинам загиблих (померлих) та зниклих безвісти Захисників України; одноразова соціальна матеріальна підтримка (допомога) Захисникам і Захисницям України нарахована та виплачена на виконання Програми соціального захисту населення (…) на (…) рік, затвердженої розпорядженням (…) від (…) № (…).?
Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон № 280) органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування (п. 22 ст. 26 Закону № 280).
Статтею 34 Закону № 280 визначено повноваження органів сільських, селищних, міських рад у сфері соціального захисту населення.
Пунктами 1 та 4 ст. 61 Закону № 280 передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені ст. 165 Кодексу.
Підпунктом 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України «Про соціальні послуги».
Водночас п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу
Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, поняття якого визначено п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, і ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Враховуючи зазначене, якщо державна допомога надається фізичним особам, наведених у Вашому зверненні, за рахунок коштів місцевого бюджету та відповідно до затвердженої програми соціально-економічного розвитку або цільової програми з питань діяльності місцевого самоврядування, в якій передбачено надання такої допомоги (з конкретним визначенням її напрямів, умов надання та кошторисом), то сума такої допомоги може бути віднесена до доходів, зазначених у п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, тобто не оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Разом з тим, якщо (…) надається допомога, яка не зазначена у п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, то сума такої допомоги включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків з відповідним оподаткуванням.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
___________________________________________________________________________________________________________Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
