Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питання можливості використання довідки про статус податкового резидента у випадку зміни назви нерезидента та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що залучає для виконання перевезень контрагентів – нерезидентів. З метою уникнення подвійного оподаткування всі контрагенти – нерезиденти надали на поточний 2024 рік Довідки, які підтверджують, що нерезиденти є резидентами країн, з якими укладено міжнародні договори України (далі – Довідка).
В червні 2024 року платник податку отримав лист – повідомлення про те, що один з контрагентів – нерезидентів змінив назву компанії, при цьому всі інші реквізити залишилися без змін.
У зв’язку з чим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:
чи необхідно змінювати Довідку в зв’язку із зміною назви контрагента – нерезидента з метою застосування норм міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування?
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначений у статті 103 розділу II Кодексу.
Відповідно до пункту 103.1 статті 103 розділу II Кодексу застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
Пунктом 103.2 статті 103 розділу II Кодексу передбачено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. У разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму.
Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.
Згідно з пунктом 103.4 статті 103 розділу II Кодексу підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Пунктом 103.5 статті 103 розділу II Кодексу встановлено, що Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Частини 2 статті 9 Закону № 996 визначено перелік обов’язкових реквізитів, які повинні мати первинні документи, зокрема назву підприємства, від імені якого складено документ.
Враховуючи викладене, інформація, що відображена у наданій Довідці, зокрема назва контрагента – нерезидента, повинна відповідати реквізитам, що відображені у первинних документах, які підтверджують операції з таким нерезидентом. А отже з метою застосування переваг міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування платнику податків необхідно отримати нову Довідку.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).
