Державна податкова служба України розглянула звернення щодо формування податкового кредиту і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненнях, Товариство виконує електромонтажні і пусконалагоджувальні роботи та застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ відповідно до абзацу четвертого пункту 187.1 статті 187 ПКУ.
Товариством у листопаді 2021 року було отримано від постачальника товари (продукцію) на умовах відстрочки оплати. За операцією з постачання таких товарів на дату першої події (відвантаження товарів) постачальником було складено на Товариство та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідну податкову накладну.
Розрахунки з постачальником за отримані товари було проведено покупцем частково, а остаточний розрахунок (сплата коштів) відбувся у квітні 2024 року.
Постачальником у червні 2022 року було отримано рішення ДПС про включення його до переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. На час звернення зазначене рішення ДПС є чинним та постачальником не оскаржується.
Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:
1) права Товариства на включення до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкової накладної, про яку йдеться у зверненні, протягом 60 днів з дати здійснення оплати за товари;
2) щодо застосування до Товариства, у разі включення ним до податкового кредиту такої суми ПДВ, пункту 8 Критеріїв ризиковості платників ПДВ згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).
Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з абзацом четвертим пункту 187.1 статті 187 ПКУ за операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.
Під поняттям «касовий метод» для цілей оподаткування ПДВ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Правила формування податкового кредиту з ПДВ встановлено статтею 198 ПКУ.
Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до ПКУ.
Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв'язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дата такого списання, надання інших видів компенсацій.
Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій визначено Порядком зупинення.
Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній / розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у ЄРПН припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені додатком 1 до Порядку зупинення (далі – Додаток 1).
Пункт 8 Додатку 1 визначає, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.
Наказом ДПС від 11.01.2023 № 17 «Про затвердження довідника кодів податкової інформації» затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питання 1
ПКУ не передбачено залежність формування покупцем податкового кредиту за операцією з постачання йому товарів/послуг на підставі зареєстрованої в ЄРПН постачальником податкової накладної від того, які події відбуваються з таким постачальником надалі (після здійснення такої операції та складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної за такою операцією).
Також нормами ПКУ не визначено заборону щодо формування податкового кредиту на підставі того, що стосовно платника податку, який здійснив операцію з постачання товарів/послуг, контролюючим органом надалі прийнято рішення про відповідність такого платника податку критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 6 Порядку зупинення.
Отже, прийняття контролюючим органом рішення про відповідність платника податку – постачальника критеріям ризиковості платника податку не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної за операцією, здійсненою до прийняття контролюючим органом такого рішення.
Водночас у зверненні зазначено, що покупцем після отримання товарів було проведено розрахунки з постачальником частково, а остаточний розрахунок (сплата коштів) відбувся у квітні 2024 року.
Враховуючи зазначено, ДПС звертає увагу, що у разі оплати за придбані товари/послуги частинами, податковий кредит формується платником податку, який застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ, на дату кожної такої часткової оплати (а не на дату здійснення остаточного розрахунку за отримані товари/послуги) на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, складеної постачальником за такою операцією.
Щодо питання 2
Рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 Додатка 1 може бути прийняте контролюючим органом у разі наявності відповідних підстав для прийняття такого рішення.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).
