Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула і звернення щодо окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у зверненні повідомила, що є громадянином України, яка отримала картку Е – residency Естонії та здійснює господарську діяльність в країнах ЄС. Оплату отримує в системі PayPal. При цьому платник мешкає в Україні та не має реєстрації суб’єкта господарювання та без відкриття рахунків фізичної особи – підприємця в системі Національного банку України.
Таким чином платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:
1. Чи зобов’язаний громадянин України реєструватись фізичною особою – підприємцем чи самозайнятою особою, у випадку отримання таким громадянином картки Е – residency Естонії та здійснення господарської діяльності через зареєстровану комерційну компанію в Естонії, та проводити розрахунки виключно через розрахункові рахунки відкриті в системі Національного банку України?
2. Чи вважається, що громадянин України отримував доходи від провадження підприємницької діяльності, без реєстрації суб’єктом господарської діяльності?
Частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо першого та другого питань
Згідно з абзацом першим ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Це право закріплено і в ст. 50 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). При цьому зазначається, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (абзац перший частини другої ст. 50 ЦКУ).
Відповідно до статей 42 та 43 Господарського кодексу України підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. При цьому особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Зокрема, фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України «Про підприємництво» (частина друга ст. 5 Закону № 959).
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації фізичних осіб – підприємців регулюються Законом України від 15 травня 2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755).
Процедура взяття на облік в контролюючих органах визначена ст. 65 Кодексу та Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, із змінами (далі – Порядок № 1588).
Отже, фізична особа самостійно приймає рішення, щодо здійснення підприємницької діяльності. Разом з тим, якщо фізична особа здійснює зовнішньоекономічну діяльність, то така особа зобов’язана зареєструватися як суб’єкт господарювання відповідно до Закону № 755 та Порядку № 1588.
Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами НБУ, прийнятими відповідно до Закону № 2473.
Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» (далі – Закон № 679), Національний банк України (далі – НБУ) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом № 679 та іншими законами України.
НБУ виконує функції, зокрема, встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна; регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками; здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний нагляд за банками, а також небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які отримали ліцензію на здійснення валютних операцій (ст. 7 Закону № 679).
Враховуючи зазначене, з питань здійснення розрахунків за допомогою платіжних систем PayPal доцільно звернутись до НБУ.
Слід зазначити, що будь-які висновки щодо оподаткування конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
____________________________________________________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
