Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо справляння екологічного податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (далі – Екологічний податок), керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі − Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що після отримання необхідних документів на право провадження діяльності планує придбання «джерела іонізуючого випромінювання (далі – ДІВ) у вигляді радіографічної системи (медичний рентген-апарат), яка не містить у своєму складі постійних радіоактивних матеріалів, а лише генерує радіоактивне випромінювання (за допомогою перетворення електричного струму)».
Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Яким чином необхідно розраховувати розмір податку, якщо у ДІВ
відсутній постійно діючий радіоактивний елемент: за формулою
розрахунку, наведеною у пункті 249.8 статті 249 Кодексу з
використанням ставки податку у гривнях за 1 см3 радіоактивних
відходів, представлених ДІВ, наведених у пункті 248.1 статті 248
Кодексу з множенням на фактичний об’єм усіх відходів та
кількість повних кварталів, протягом яких вони зберігались понад
установлений особливими умовами ліцензії строк, чи як для «інших
платників податку» − «щокварталу, у загальному розмірі 10
відсотків вартості (без урахування ПДВ) для кожного ДІВ, яка
визначається з дати придбання (купівлі-продажу) цього ДІВ.
2. До якої бази оподаткування застосовується встановлена у
пункті 248.1 статті 248 Кодексу ставка податку за тимчасове
зберігання радіоактивних відходів, представлених як ДІВ у
гривнях за 1 см3 : до об’єму постійного радіоактивного елементу
(джерела радіоактивного випромінювання), встановленому у ДІВ, чи
до усього об’єму ДІВ (вцілому апарату радіографічної системи).
3. До якого органу ДПС Товариству необхідно буде подавати
декларацію про тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх
виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк
у разі придбання вищезазначеного ДІВ та у разі визначення
обов’язку підприємства щодо її подання.
Щодо питань 1 – 3.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання (підпункт 242.1.5 пункту 242.1 статті 242 Кодексу).
Оскільки ДІВ, яке Товариство планує придбати, не містить у своєму складі природних радіоактивних матеріалів, а лише генерує радіоактивне випромінювання (за допомогою перетворення електричного струму), тобто не утворює радіоактивних відходів, то у Товариства не виникатимуть податкові зобов’язання з Екологічного податку за таке ДІВ.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).
