Державна податкова служба України розглянула звернення фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець) від № (вх. ДПС № від, далі – звернення) про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.
Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку ІІ групи), здійснює діяльність у сфері торгівлі з використанням мережі Інтернет та посередників.
У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків за товари (послуги) Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання (в контексті звернення):
Чи потрібно застосовувати РРО/ПРРО при продажі товарів через мережу Інтернет з формою оплати: післяплата, на свій поточний рахунок Підприємця через сервісну програму ОСОБА 2 при відправці товару за допомогою сервісу «ОСОБА 1»?
З метою надання відповіді на питання слід зазначити, що відповідно до умов Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, який розміщено на сайті ТОВ «ОСОБА 1», ТОВ «ОСОБА 1» є експедитором, який не доставляє товари споживачам, а лише організовує процес перевезення таких товарів в межах договору з їх продавцями.
Також, зі змісту договору, та наявної в ДПС інформації, ТОВ «ОСОБА 1» не приймає оплату за товари, та як результат не видає фіскальних чеків.
Відповідно до умов Договору на переказ коштів для суб’єктів господарювання, розміщеного на сайті ТОВ «ОСОБА 2» (в контексті звернення – ОСОБА 2), ТОВ «ОСОБА 2» не є учасником операцій з купівлі- продажу товарів/робіт/послуг або іншого правочину укладеного між покупцями та Підприємцем.
Звертаємо увагу, що ТОВ «ОСОБА 2» як надавач платіжних послуг надає ініціатору переказу коштів фіскальний чек, який підтверджує лише прийняття ним від ініціатора переказу готівки чи електронного платіжного засобу для переказу коштів за наданими реквізитами, що є окремою операцією.
Такий чек від ТОВ «ОСОБА 2» окрім того, що не є підтвердження вчинення електронного правочину (купівлі-продажу товарів), ще й не надасть можливості реалізувати покупцем його права на повернення чи обмін товару, у разі придбання товару неналежної якості.
Таким чином, із технічної точки зору, між Підприємцем як продавцем товарів, покупцями цих товарів, ТОВ «ОСОБА 1» та ТОВ «ОСОБА 2» відбуваються різні господарські операції.
Так, у описаній Підприємцем ситуації, між Підприємцем та покупцями здійснюються операції купівлі-продажу товарів; між Підприємцем та ТОВ «ОСОБА 1» – надання послуг з організації перевезень відправлень; між Підприємцем та ТОВ «ОСОБА 2» – надання послуг з переказу належних йому коштів.
Оскільки, відповідно до наведених умов договорів, суб’єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є лише Підприємець (продавець), який здійснює продаж товарів, і покупець, як отримувач такого товару. Саме тому продавець, а не надавач платіжних послуг, зобов’язаний видати відповідний документ, що підтверджує право власності на товари покупцю.
Наголошуємо, що небанківським надавачам платіжних послуг, як і банкам в Україні заборонено ведення діяльності у сфері матеріального виробництва та торгівлі.
Поряд із зазначеним, слід враховувати, що описані Підприємцем способи взаємодії із покупцями підпадають під дію регулювання частини першої статті 694 Цивільного кодексу України відповідно до якої, договором купівлі- продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
Зазначене встановлює обов’язок продавця передати товар покупцеві до моменту його оплати останнім. Відстрочення платежу означає здійснення повної оплати товару у строки, встановлені договором, через деякий час після одержання товару. Якщо відстрочення платежу полягає у здійсненні платежів частинами, встановленими договором, воно іменується розстроченням платежу. Якщо предметом договору з відстроченням або розстроченням платежу є речі, визначені родовими ознаками, він є різновидом комерційного кредиту.
Водночас, відстрочення та/або розстрочення платежів, як оплати за товар жодним чином не повинні впливати на обсяг обов’язків продавця та прав покупця визначених статтями 664, 655 та 662 Цивільного кодексу України.
Враховуючи викладене, та як відповідь на питання повідомляємо, Оскільки, продаж товарів з відстроченням/розстроченням платежу передбачає їх передачу покупцеві до моменту оплати, тому у таких випадках продавець в момент відпуску товару має сформувати відповідний розрахунковий документ встановленої форми та змісту із зазначенням у ньому форми оплати «відстроченням/розстроченням платежу», або іншої, що відповідно до закону більш якісно характеризує правовідносини, що склались між покупцем та продавцем.
Тобто, наведені Вами висновки, про відсутність єдиної позиції ДПС щодо необхідності застосування РРО/ПРРО, у разі здійснення діяльності у сфері торгівлі з використанням мережі Інтернет та отримання коштів у вигляді післяплати є невідповідними тому, що, порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг чітко врегульований нормами Закону № 265.
Слід зауважити, що на численні запити суб’єктів господарювання, органів влади та громадських організацій, тощо, ДПС неодноразово надавались роз’яснення щодо порядку застосування РРО/ПРРО, при здійсненні продажу товарів (надання послуг), за допомогою мережі Інтернет. Такі роз’яснення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua та загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» за посиланням https://zir.tax.gov.ua у рубриці «109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО».
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.
