Державна податкова служба України за результатами розглядузвернення фізичної особи-підприємця (далі – Підприємець) від №, надісланого листом ГУ ДПС у областівід № (вх. ДПС № від), керуючись положеннями статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.
Відповідно до змісту звернення, Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку ІІ групи) та здійснює діяльність у сфері громадського харчування.
Враховуючи викладене, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:
Чи може Підприємець надавати суб’єкту господарювання (юридичній особі на загальній системі оподаткування) послуги з організації харчування(обслуговування свят та бенкетів) без застосування програмного реєстратора розрахункових операцій, у разі оплати за реквізитами поточного рахунку Підприємця у форматі IBAN?
Згідно статі 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Кодексу фізичні особи – підприємці можуть самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо такі особи відповідають вимогам, встановленим главою 1 ,,Спрощена система оподаткування, обліку та звітності” розділу XIV Кодексу, та реєструються платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Абзацом третім пункту 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 зі змінами та доповненнями (далі – Правила), визначено, що заклад ресторанного господарства – організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.
Розрахунки за продукцію й надані послуги в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюються за готівку та/або в безготівковій формі (платіжні картки, платіжні чеки тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система тощо) або зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 3.2 Правил).
Враховуючи вищенаведене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи, що здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства, має право приймати замовлення від суб’єктів господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), які перебувають на загальній системі оподаткування, на обслуговування свят, банкетів, інших спеціальних замовлень, оскільки платник єдиного податку під час обслуговування таких замовлень здійснює продаж і організацію споживання продукції власного виробництва і закупних товарів.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом Українивід 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання. (далі – Закон № 265).
Звертаємо увагу, що дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено статтею 3 такого Закону.
Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначенні законодавством, у тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.
Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою платіжних терміналів (POS-терміналів) та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари (роботи, послуги), залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.
Поряд з цим, пунктом 2 статті 9 Закону № 265 встановлено право, відповідно до якого, РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.
При цьому зазначене право втрачається у випадку приймання оплати за замовлену продукцію (надані послуги) у спосіб, відмінний від зазначеного в пункті 2 статті 9 Закону № 265.
Звертаємо увагу, що самі по собі організаційно-правова форма та/або система оподаткування СГ (покупця/споживача) не є визначальним та жодним чином не впливає на обов’язок застосування РРО/ПРРО в описаних у зверненні обставинах.
Для визначення обов’язку застосування РРО/ПРРО мають значення лише можливі способи здійснення оплати, надані покупцю/споживачу самим продавцем (надавачем послуг) і те, яким із запропонованих способів він скористається.
Таким чином, у відповідь на питання слід зазначити, що у разі надання Підприємцем покупцю/споживачу (в тому числі СГ на загальній системі оподаткування) для оплати за замовлену продукцію (надані послуги) реквізитів свого поточного рахунку в форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, і самостійного здійснення оплати покупцем/споживачем з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, Інтернет – банкінг, а також у разі проведення розрахунків через платіжний термінал та/або ПТКС, які належать банку), то у такому випадку застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата замовленої продукції (наданих послуг) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операції.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
