Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податку повідомив, що є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 3 відсотки вiд доходу та є платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) 20 відсотків. Має наступні КВЕДи 10.71 «Виробництво хлiба та хлiбобулочних виробiв; виробництво борошняних кондитерських виробiв, тортів i тiстечок нетривалого зберігання».
На сьогоднішній день платник виробляє i продає хлібобулочні вироби як для платників ПДВ (супермаркети) так i для бюджетних установ (садики, школи), а також кiнцевим споживачам. Розрахунки проводить виключно готівкою або безготівково, на розрахунковий рахунок. 3 ІV кварталу 2024 року має намір перейти на другу групу платника єдиного податку без сплати ПДВ i при цьому в подальшому виготовляти i реалізувати хлібобулочні вироби як платникам ПДВ i бюджетним органгзаціям, так i кiнцевим споживачам.
У зв’язку з чим, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:
Чи не підпадає під заборону КВЕД 10.71 «Виробництво хлiба та хлiбобулочних виробiв; виробництво борошняних кондитерських виробiв, тортів i тiстечок нетривалого зберігання» з наступною реалізацією для юридичних oci6 (супермаркетів) i бюджетних установ, а також кiнцевим споживачам, якою може зайнятися фізична особа – підприємець платник єдиного податку другої групи, у якого середньорічний обсяг доходів не перевищую 5 млн гривень, i кількість працівників не більше 10 осіб?
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Разом з тим не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють види діяльності, зазначені у п. 291.5 ст. 291 Кодексу.
Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа – підприємець буде здійснювати господарську діяльність з виробництва хлiба та хлiбобулочних виробiв; виробництво борошняних кондитерських виробiв, тортів i тiстечок нетривалого зберігання, то така фізична особа – підприємець може бути платником єдиного податку другої групи за умови дотримання усіх вимог, визначених п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
