Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула Ваше звернення щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні повідомляє, що cуб’єкт господарювання є фізичною особою – підприємцем, який планує продавати виключно фізичні товари (текстильні вироби власного виробництва) закордон через мережу інтернет на закордонному маркетплейсі Etsy, на підставі договору-оферти з американською компанією Etsy Inc.
Кінцеві отримувачі товарів (покупці) – фізичні особи, що проживають на території інших країн. Покупці роблять замовлення на маркетплейсі Етсі згідно договору-оферти між покупцем і Etsy Inc. Кошти за товари, доставку і податки, які нараховуються покупцям згідно законодавству їх країн, зараховуються на рахунок платіжної системи Etsy Payments. Продавець має відправити замовлений товар на адресу отримувача, вказану у замовленні (Order). Розрахунок за замовлений товар, за умовами договору, здійснюється між компанією Etsy Inc і продавцем автоматично раз на тиждень за допомогою платіжного сервісу Payoneer, звідки кошти виводитимуться на банківський рахунок фізичної особи – підприємця в українському банку.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. На підставі якого первинного документу в даному випадку є правомірним зараховувати в книгу доходів дохід ФОП, отриманий за продаж товарів на закордонному маркетплейсі: на підставі замовлень кінцевих покупців, які доступні для друку на платформі Etsy (Etsy Order) чи на підставі інвойсів, виставлених продавцем-ФОП на ім’я платника Etsy Inc, який здійснює переказ коштів?
2. Які первинні документи слід зберігати і надавати перевіряючим органам у цьому випадку у разі документальної перевірки?
3. Чи може ФОП, який планує виготовляти і продавати закордон лише текстильні вироби (відмовившись від продажу цифрових товарів), обрати другу групу спрощеної системи оподаткування, якщо отримувачами товарів є фізичні особи іноземці, а оплата відбувається від імені американської компанії через іноземну платіжну систему Payoneer?
4. Чи не буде порушенням перебування на другій групі спрощеної системи оподаткування, якщо в замовленні кінцевого покупця (Etsy order) окремим пунктом вказана вартість доставки товарів (Shipping total)?
Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен громадянин має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо першого питання
Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку визначено ст. 296 ПКУ.
Відповідно до п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Разом з тим для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.
Проте зміни, запроваджені з 01.01.2021 Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)), не скасовують обов'язку дотримуватися платниками єдиного податку, вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Згідно з п.п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п.п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Враховуючи вищенаведене, у разі отримання суми переказу за інвойсами, на підставі яких здійснюється розрахунок в іноземній валюті за продані товари, доходом фізичної особи – підприємця є сума, визначена в інвойсі (без урахування податків, які нараховуються безпосередньо маркетплейсом Etsy), перерахована у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання валюти коштів на рахунок, відкритий у системі Payoneer.
Щодо третього та четвертого питань
Відповідно до п. 291.7 ст. 291 ПКУ визначено перелік видів послуг, які відносяться до побутових послуг населенню та надаються платниками єдиного податку першої та другої груп, який включає види діяльності, зокрема, «виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням»; «послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів».
Водночас, нормами п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено види діяльності, які не дають права суб'єктам господарювання (фізичним особам – підприємцям) бути платниками єдиного податку.
Крім того, відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПКУ реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, відомості про види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).
Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 11.10.2010 № 457.
Таким чином, фізична особа – підприємець, яка здійснює діяльність з виготовлення та продажу текстильних виробів, може бути платником єдиного податку другої групи, за умови дотримання усіх вимог, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ.
Щодо другого питання
Згідно з п. 44.3 ст. 44 ПКУ платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 цієї статті, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:
2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до ст. 39 і 39 2, п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
1825 днів – для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними п. 133.1 ст. 133, п.п. 133.2.2 п. 133.2 та п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ;
1095 днів – для інших документів, на які не поширюються вимоги п.п. 44.3.1 та 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ;
1095 днів – для документів, пов1язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.
Строки зберігання документів та інформації, визначені п. 44.3 ст. 44 ПКУ, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої цим ПКУ, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – з дня завершення строку їх дії).
Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.
Слід зауважити, що п. 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинявся перебіг строків давності, передбачених ст. 102 Кодексу.
При цьому дію п. 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно зі ст. 85 ПКУ платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При проведенні документальної перевірки первинним документом буде вважатись виставлений та оплачений іноземним клієнтом інвойс разом з договором (контрактом) про виконання робіт (послуг).
Також органи ДПС мають право звернутись до контролюючого органу, де перебуває на обліку іноземна компанія для підтвердження отримання доходу платника податків.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
