Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Платник податку у зверненні повідомив, що зареєстрований фізичною особою - підприємцем та є платником єдиного податку третьої групи, не платник податку на додану вартість (далі - ПДВ), одночасно здійснює незалежну професійну діяльність, як адвокат.
Основний вид діяльності: 69.10 «Діяльність у сфері права». Крім того має наступні види діяльності: 45.11 «Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами», 46.19 «Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту», 46.90 «Неспеціалізована оптова торгівля», 63.99 «Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.», 68.10 «Купівля та продаж власного нерухомого майна», 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», 69.20 «Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування», 77.11 «Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів», 77.33 «Надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп'ютерів», 77.39 «Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.», 81.21 «Загальне прибирання будинків», 82.11 «Надання комбінованих офісних адміністративних послуг», 82.19 «Фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність», 85.59 «Інші види освіти, н.в.і.у».
Платник податків просить надати йому індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
У випадку реєстрації фізичною особою - підприємцем (яка одночасно проводить діяльність за основним видом КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права», платник єдиного податку 3 групи не платник ПДВ), з ознакою провадження незалежної професійної діяльності (адвокат), яким чином проводити податковий облік, які податки та збори сплачувати з доходів від здійснення адвокатської діяльності та які податки та збори сплачувати з доходів від здійснення діяльності фізичної особи - підприємця?
Чи повинна фізична особа-підприємець, адвокат, вести окремий облік доходів/витрат, отриманих/понесених від провадження адвокатської діяльності і підприємницької діяльності (діяльності фізичної особи - підприємця на третій групі єдиного податку) та здійснювати окремо розрахунки з бюджетом?
Чи потрібно фізичній особі - підприємцю (яка провадить діяльність за основним видом КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права» та є платником єдиного податку 3 групи), адвокату, сплачувати податки, як фізична особа - підприємець на третій групі єдиного податку та окремо як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат), сплачувати окремо єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та подавати звітність окремо, як фізична особа - підприємець та окремо, як адвокат? Якщо так, то які ставки податків платник повинен застосовувати?
Чи звільняється особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність та одночасно перебуває на обліку як фізична особа - підприємець від сплати за себе єдиного внеску як за особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність?
Якщо фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності (адвокат) подає звітність окремо, який перелік витрат передбачений вимогами Закону України від 05 липня 2012 року № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (зі змінами) (далі – Закон № 5076) та які можуть бути враховані для визначення сукупного чистого доходу при здійсненні незалежної адвокатської діяльності? Для визначення чистого доходу при здійсненні незалежної адвокатської діяльності чи можуть бути враховані наступні витрати: орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, але не є місцем його реєстрації, обслуговування та ремонт технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон, тощо); придбання технічного обладнання (комп’ютери, принтери, телефон, тощо) та програмного забезпечення; витрати на користування електронною базою законодавства, бухгалтерських програм, операційною системою, Office та інших, які використовуються у діяльності; сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування; витрати на виготовлення копій документів відповідно до умов договору про надання правової допомоги; витрати на збирання доказів, отримання висновків спеціалістів (експертів); придбання канцелярського приладдя (зокрема, паперу); сплата адвокатами єдиного внеску, внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, зокрема, якщо договір укладено з фізичною особою - підприємцем з ознакою провадження незалежної професійної діяльності (адвокат), та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування цих осіб; витрати на придбання пально-мастильних матеріалів у разі використання власного транспортного засобу, у денний час, зокрема, у випадку відсутності міського транспорту; витрати на підключення та користування мережею Інтернет та телефонним зв'язком; витрати на поштовий зв'язок; оплата праці та або обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників), оплата послуг спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, оплата інших послуг пов’язаних з діяльністю, зокрема, прибирання робочого місця, заправка картриджів тощо?
Чи повинна подавати фізична особа - підприємець, адвокат, яка не має працівників, не є податковим агентом, але оплачує послуги фізичній особі - підприємцю платнику єдиного податку Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску?
Чи може фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, адвокат, укладати трудовий договір з помічником адвоката або іншим найманим працівником як адвокат, або має укладати договір як фізична особа - підприємець, або фізична особа - підприємець, адвокат?
Якщо фізична особа - підприємець, адвокат уклала трудовий договір як адвокат з помічником адвоката, секретарем або іншим найманим працівником, вона подає Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску як фізична особа - підприємець та/або адвокат?
Чи може фізична особа - підприємець, адвокат здійснювати сплату грошового зобов’язання, погашення податкового боргу або здійснювати витрати при здійсненні діяльності власними коштами або з банківської картки фізичної особи?
Щодо питань першого - п’ятого
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом № 5076, статтею 1 якого визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачених Законом № 5076.
Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
До інших видів правничої допомоги належать види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076).
Частиною третьою статті 4 Закону № 5076 встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (стаття 13 Закону № 5076).
Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Кодексу самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - це, зокрема, діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Порядок обліку платників регламентовано Кодексом та Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зі змінами) (далі - Порядок № 1588).
Фізична особа яка, обліковується в контролюючих органах як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат) може бути одночасно зареєстрована як фізична особа - підприємець. Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної -професійної діяльності (п.п. 4 п. 6.7 розділу VI Порядку № 1588), наприклад «фізична особа - підприємець, адвокат».
Державна реєстрація фізичної особи - підприємця (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента) проводиться відповідно до норм Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (зі змінами) (далі - Закон № 755).
Згідно з пунктом 65.1 статті 65 Кодексу взяття на облік фізичних осіб - підприємців (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента) у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з ЄДР, наданих державним реєстратором згідно із Законом № 755.
Таким чином, фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватися фізичною особою - підприємцем.
Разом з тим згідно з нормами Закону № 5076 та Кодексу для фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, не передбачено обмежень щодо одночасного здійснення підприємницької (відмінної від адвокатської) діяльності, не забороненої законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем та щодо КВЕД, якими має право займатися фізична особа - підприємець, в тому числі КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права».
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено статтею 178 Кодексу.
Особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 Кодексу (пункт 178.1 статті 178 Кодексу).
Відповідно до пункту 178.2 статті 178 Кодексу доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу (18 відсотків).
Також вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (підпункт 1 підпункту 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, - 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (підпункт 1 підпункт 1.3 пункт 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Згідно з пунктом 178.3 статті 178 Кодексу оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Відповідно до пункту 178.6 статті 178 Кодексу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 (зі змінами).
Водночас слід зазначити, що Кодексом не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
При визначенні сукупного чистого доходу фізичних осіб, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність, доцільно враховувати витрати, пов'язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Закону № 5076.
Разом з тим, перелік витрат, які можуть бути враховані при обчисленні оподатковуваного доходу фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, визначено Узагальнюючою податковою консультацією щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 (зі змінами) (далі - Наказ № 1185).
При цьому основним критерієм для обґрунтування витрат, що зменшують дохід для визначення об'єкта оподаткування, є їх належність та необхідність для провадження незалежної професійної діяльності.
Наказом № 1185 передбачено, що до витрат адвоката можуть бути віднесені, зокрема:
- орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під'їзду інвалідів;
- технічне забезпечення діяльності робочого місця адвоката та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);
- обслуговування технічного обладнання (комп'ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);
- витрати на виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну;
- сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;
- відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);
- оплата праці та обов'язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);
- проходження підвищення кваліфікації адвокатом; участь у короткотермінових семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності. Придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);
- витрати на збирання доказів, отримання висновків спеціалістів (експертів) відповідно до умов договору про надання правової допомоги;
- витрати на користування електронною базою законодавства;
- витрати на підключення та користування мережею Інтернет;
- виготовлення бланків (у тому числі ордерів) із зазначенням прізвища, імені та по батькові адвоката, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
- придбання канцелярського приладдя;
- сплата адвокатами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- програмне забезпечення;
- поштові та кур'єрські послуги, необхідні для виконання адвокатської діяльності;
- витрати на послуги телекомунікаційного зв'язку, електронні цифрові підписи для ведення бухгалтерського та податкового обліку та для подання податкової звітності, звітності до органів статистики, Пенсійного Фонду України, інших фондів загальнообов'язкового державного страхування.
При цьому Наказом № 1185 не передбачено віднесення до витрат, понесених фізичною особою, яка провадять незалежну професійну діяльність (адвокатом), придбання комп’ютерів, принтерів, телефону, тощо, придбання пально-мастильних матеріалів у разі використання власного транспортного засобу, оплату послуг спеціаліста з бухгалтерського обліку (фізична особа - підприємець), прибирання робочого місця.
Отже, адвокат може врахувати витрати відповідно до переліку, передбаченого вимогами Закону № 5076, наказом № 1185, у разі належності та необхідності їх для провадження адвокатської діяльності.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (пункт 178.4 статті 178 Кодексу).
При цьому, податкова декларація за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами - підприємцями до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (підпункт 49.18.4 пункт 49.18 статті 49 Кодексу).
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (зі змінами) (далі - Наказ № 859).
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами) (далі - Закон № 2464) (пункт 178.7 статті 178 Кодексу).
Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (пункт 179.7 статті 179 Кодексу).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються у главі 1 розділу XIV Кодексу.
Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлена у розмірі 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до кладу єдиного податку (підпункт 2 пункту 293.3 статті 293 Кодексу).
Згідно з підпунктом 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу платниками військового збору є, зокрема:
фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів) (підпункт 3 підпункту 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить - 1 відсоток від доходу, визначеного статтею 292 Кодексу (підпункт 3 підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Згідно з пунктом 296.1 статті 296 Кодексу фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.
Наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня 2021 року втратила чинність, зокрема, форма Книги обліку доходів та порядок її ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію Книги обліку доходів у податкових органах.
Водночас зміни, запроваджені з 01.01.2021 Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» щодо форми обліку доходів у довільній формі в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)), не скасовують обов'язку дотримуватися платниками єдиного податку першої - третьої груп (неплатниками ПДВ) вимог щодо ведення обліку доходів та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів та їх належне зберігання у відповідності до статті 44 Кодексу.
Таким чином, фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність та одночасно провадить незалежну професійну діяльність, веде окремий облік доходів/витрат, отриманих/понесених від провадження незалежної професійної діяльності і підприємницької діяльності.
При цьому облік доходів та витрат, отриманих від незалежної професійної діяльності, ведеться за Типовою формою, а облік доходів від підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, ведеться у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Доходи, отримані від провадження незалежної професійної діяльності оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 5 відсотків, а доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності як платника єдиного податку третьої групи, оподатковуються єдиним податком за ставкою 5 відсотків та військовим збором за ставкою 1 відсоток, тобто оподатковуються окремо.
Крім того, якщо фізична особа - підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат), то така особа подає дві податкові декларації:
декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом № 859, з додатком Ф2, для відображення доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності;
декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (зі змінами) (далі - Наказ № 578), для відображення доходів, отриманих від підприємницької діяльності.
Водночас, фізична особа - підприємець не може здійснювати адвокатську діяльність, а до доходів, отриманих від провадження адвокатської діяльності, не може бути застосовано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовано Законом № 2464.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є:
фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів) (пункт 4 частини першої статті 4 Закону № 2464);
особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (пункт 5 частини першої статті 4 Закону № 2464).
Базою нарахування єдиного внеску є:
для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 3 частини першої статті 7 Закону № 2464);
для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність платників, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону №2464).
Водночас частиною п'ятою статті 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб - підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у підпункті 4 і 5 частини першої статті 4 Закону № 2464.
Згідно зі статтею 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов’язаний, зокрема:
своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску;
подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Кодексу.
Фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування подають податкову декларацію платника єдиного податку за формою, затвердженою Наказом № 578.
Згідно з приміткою 10 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі - Додаток 1), який подається та заповнюється фізичними особами - підприємцями - платниками єдиного податку першої - третьої груп, відповідно до пунктів 296.2 та 296.3 статті 296 Кодексу, та які є платниками єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464. Додаток 1 не подається та не заповнюється зазначеними платниками, за умови дотримання ними вимог, визначених частинами четвертою та шостою статті 4 Закону № 2464, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть подавати Додаток 1 виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Враховуючи викладене, особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність та одночасно перебуває на обліку як фізична особа - підприємець, звільняється від сплати за себе єдиного внеску як за особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність, за умови здійснення одного виду діяльності.
Щодо сьомого питання
Фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, зокрема, адвоката, зобов’язана дотримуватись вимог підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Кодексу щодо використання найманих працівників в кількості не більше чотирьох фізичних осіб.
Відносини самозайнятої особи і найманих працівників регулюються трудовим та цивільним законодавством.
Відповідно до чинного законодавства виконання робіт, надання послуг громадянином може здійснюватись як на підставі трудового договору, так і на інших юридичних підставах, зокрема, на підставі цивільно-правового договору.
Підпунктом 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що роботодавець – це, зокрема, самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов’язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов’язки, передбачені законами.
Оскільки фізична особа - підприємець та фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат), мають різні правові статуси, тому трудові договори з найманими працівниками укладаються окремо, як з фізичною особою - підприємцем так і з фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокатом).
Одночасно зауважуємо, що відповідно до п. 1 Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903, Міністерство економіки довкілля та сільського господарства України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці, трудових відносин.
Отже, з питання оформлення трудового договору з помічником адвоката або з іншим найманим працівником пропонуємо звернутися до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
Щодо питання шостого та восьмого
Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV Кодексу.
Згідно з підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Законом України від 16 липня 2025 року № 4636-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (далі - Закон № 4536) з 01.01.2026 року абзац перший підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Кодексу замінено чотирма новими абзацами:
особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати Розрахунок до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, - у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб - підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, - у строки, встановлені цим Кодексом для податкового місяця.
Такий податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Пунктом 46.1 статті 46 Кодексу визначено порядок подання податкової звітності, зокрема, податкова декларація, розрахунок, звіт - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 61.1 статті 61 Кодексу).
Способи здійснення податкового контролю визначені статтею 62 Кодексу.
Разом з тим відповідно до пункту 71.1 статті 71 Кодексу інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Крім того, відповідно до підпункту 72.1.1.1 підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Кодексу для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, інших звітних документах.
Платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, Розрахунок (пункт 51.1 статті 51 Кодексу).
Законом № 4536 пункт 51.1 статті 51 Кодексу з 01.01.2026 року викладено у новій редакції:
платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску (крім фізичних осіб - підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкових агентів та платників єдиного внеску) зобов'язані подавати до контролюючих органів у строки, встановлені цим Кодексом для податкового місяця, Розрахунок.
Фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкові агенти, платники єдиного внеску зобов'язані подавати до контролюючих органів у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, Розрахунок з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Форма Розрахунку і Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового Розрахунку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, із змінами та доповненнями (далі - Порядок).
Дія Порядку поширюється на податкових агентів, зокрема, самозайнятих осіб, які нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір, передбачений пунктом 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, та на платників єдиного внеску, визначених пунктами 1, 16 частини першої статті 4 Закону 2464 (пункт 3 розділу I Порядку № 4).
Враховуючи викладене, фізична особа - підприємець та/або фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі використання праці найманих працівників на умовах трудового договору та/або на підставі цивільно-правового договору, нарахування (виплати) таким особам доходу та нарахування (утримання) податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску з такого доходу, нарахування (виплати) доходу на користь інших фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язана виконати усі функції податкового агента, передбачені Кодексом, та обов’язки страхувальника відповідно до вимог Закону № 2464, зокрема, подати Розрахунок протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, а з 01.01.2026 року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Щодо дев’ятого питання
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.
Порядок сплати податків та зборів регулюється статтею 35 Кодексу.
Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 Кодексу).
Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2 статті 36 Кодексу).
Виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (пункт 36.4 статті 36 Кодексу).
Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі (у тому числі з використанням електронних грошей), крім випадків, передбачених Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 35.2 статті 35 Кодексу).
Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку (пункт 38.2 статті 38 Кодексу).
Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема, корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених статтею 87 Кодексу, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац перший пункту 87.1 статті 87 Кодексу).
Інструкція про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затверджена постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (зі змінами) (далі - Інструкція № 162), регулює порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків (далі - надавач платіжних послуг) та особливості здійснення платіжних операцій за окремими рахунками користувачів, що відкриваються відповідно до законів України (пункт 2 розділу I Інструкції № 162).
Відповідно до абзацу першого пункту 8 розділу I Інструкції № 162 користувач має право за власним вибором відкривати відповідні рахунки в будь-яких надавачів платіжних послуг, що мають право відкривати рахунки користувачам відповідно до Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (зі змінами) та Інструкції № 162.
Користувач – фізична особа або юридична особа, яка отримує чи має намір отримати платіжну послугу, а в разі надання послуг банком - клієнт банку (підпункт 7 пункту 3 розділу І Інструкції № 162).
Пунктом 10 розділу І Інструкції № 162, встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.
Водночас, пунктом 4 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (зі змінами), встановлено, що суб'єкти господарювання, які відкрили рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, у безготівковій формі, а також у готівковій формі з дотриманням обмежень та в порядку, установленому законодавством України.
Отже, джерелами сплати грошових зобов’язань або податкового боргу платників податків фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, є будь-які власні кошти.
Сплату грошового зобов’язання або погашення податкового боргу фізична особа - підприємець або фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, може здійснювати як власними готівковими коштами, так і з банківської картки фізичної особи.
При цьому відповідно до абзацу третього пункту 24 розділу І Інструкції № 162 забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб-резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
