Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернень щодо сплати фізичною особою – підприємцем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в межах компетенції повідомляє.
У своїх зверненнях фізична особа – підприємець, яка згідно з даними інформаційно – комунікаційних систем органів ДПС є платником єдиного податку третьої групи (5 відсотків), зазначила наступне.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120 - ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» були внесені зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), зокрема доповнено пунктом 919, відповідно до абзацу першого якого діяла пільга, згідно з якою фізична особа – підприємець була звільнена від сплати єдиного внеску за себе з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану.
Верховна Рада України ухвалила закон про затвердження указу Президента України щодо продовження в Україні строку дії воєнного стану з 8 лютого 2025 року на 90 діб, тобто до 9 травня 2025 року.
Разом с тим, 13.02.2025 платника податку було проінформовано контролюючим органом, що дія даної пільги зупинена, і починаючи з 01.01.2025, фізична особа – підприємець повинна сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
У зв’язку з чим фізична особа – підприємець вважає, що вимоги щодо сплати з 01.01.2025 єдиного внеску повинні стосуватися лише фізичних осіб – підприємців, які створені після 01.01.2025, а вимоги особисто до неї щодо сплати єдиного внеску є неконституційними адже порушують приписи статті 22 Конституції України.
На підставі викладеного, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо питань:
Чи має фізична особа – підприємець обов’язок сплачувати єдиний
внесок починаючи з 01.01.2025 з врахуванням зазначених вище
положень Закону України та Конституції України?
Чи розповсюджується особисто на платника податку з 01.01.2025
зміни, що були внесені до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні
положення» Закону № 2464, згідно з якими фізична особа –
підприємець була звільнена від сплати єдиного внеску за себе з 01
березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в
Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або
скасування воєнного стану (пункт 919 розділу VIII «Прикінцеві та
перехідні положення» Закону № 2464).
Щодо першого та другого питань.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Нормами частини п’ятої статті 8 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для зазначених категорій платників встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
Відповідно до пункту 3 частині першої статті 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Терміни сплати єдиного внеску встановлено абзацом третім частини восьмої статті 9 Закону № 2464.
Згідно з пунктами 1, 4 та 12 частини другої статті 6 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; виконувати інші вимоги, передбачені Законом № 2464.
Разом з тим, згідно з абзацом першим пункту 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені, у пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.
При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого пункту 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.
Водночас, Законом України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі – Закон № 4059), який набрав чинності з 01.01.2025, крім статті 41 Закону № 4059, яка набирає чинності з дня набрання чинності законом про внесення змін до Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» щодо виплати судді місцевого суду спеціальної доплати, але не раніше 1 січня 2025 року, зупинено на 2025 рік дію, зокрема пункту 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 (пункт 3 «Прикінцеві положення» Закону № 4059).
Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, у тому числі та, яка використала своє право на пільгу і тимчасово, з 01 березня 2022 року не нараховувала, не обчислювала та не сплачувала єдиний внесок за себе, з 01 січня 2025 року зобов’язана нараховувати єдиний внесок за себе у розмірі 22 відсотки на суму, визначену таким платником самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464, та не менше розміру мінімального страхового внеску.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).
