Державна податкова служба України за результатами розгляду запиту Товариства щодо отримання податкової консультації з питань застосування окремих норм податкового та валютного законодавства, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні Товариство повідомило, що уклало контракти з нерезидентом (Естонія) про купівлю-продаж товару та здійснило передплату за товар і його отримання, але внаслідок блокування Польсько-Українського кордону та інших подій виникли форс-мажорні обставини, які спричинили затримку ввезення товару на територію України. Товариство звернулось до Польсько-української господарчої палати і отримало підтвердження про форс-мажорні обставини, що унеможливлюють виконання договірних зобов’язань.
Враховуючи викладене вище, платник податків просить надати консультацію з таких питань.
1. Правильності визначення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів на період дії воєнного стану, встановленим пунктом 142 Постанови правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18), з урахуванням дій форс-мажорних обставин, які виникли 06.11.2023 та діяли до 16.01.2024; 09.02.2024 та мають ознаки триваючих (діючих) форс-мажорних обставин, що підтверджуються документом Польсько-української господарчої палати за контрактом від 27.12.2022.
Яким чином визначені у підтвердженні Польсько-української господарчої палати строки (періоди) дій форс-мажорних обставин зараховуються до визначених в пункті 142 Постанови № 18 граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів на період дії воєнного стану?
2. Правильності визначення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів на період дії воєнного стану, встановленим пунктом 142 Постанови № 18, з урахуванням дій форс-мажорних обставин, які виникли 06.11.2023 та діяли до 16.01.2024; 09.02.2024 та мають ознаки триваючих (діючих) форс-мажорних обставин, що підтверджуються документом Польсько-української господарчої палати за контрактом від 16.05.2023.
Яким чином визначені у підтвердженні Польсько-української господарчої палати строки (періоди) дій форс-мажорних обставин зараховуються до визначених в пункті 142 Постанови № 18 граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів на період дії воєнного стану?
3. Правильності визначення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів на період дії воєнного стану, встановленим пунктом 142 Постанови № 18, з урахуванням дій форс-мажорних обставин, які виникли 20.04.2024 та станом на 29.07.2024 мають ознаки триваючих (діючих) форс-мажорних обставин, що підтверджуються документом Польсько-української господарчої палати за контрактом від 27.12.2022.
Яким чином визначені у підтвердженні Польсько-української господарчої палати строки (періоди) дій форс-мажорних обставин зараховуються до визначених в пункті 142 Постанови № 18 граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів на період дії воєнного стану?
4. Правильності визначення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів на період дії воєнного стану, встановленим пунктом 142 Постанови № 18, з урахуванням дій форс-мажорних обставин, які виникли 20.04.2024 та станом на 29.07.2024 мають ознаки триваючих (діючих) форс-мажорних обставин, що підтверджуються документом Польсько-української господарчої палати за контрактом від 16.05.2023.
Яким чином визначені у підтвердженні Польсько-української господарчої палати строки (періоди) дій форс-мажорних обставин зараховуються до визначених в пункті 142 Постанови № 18 граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів на період дії воєнного стану?
Щодо питань 1, 2, 3 та 4, які за своєю суттю є ідентичними.
Підпунктом 14.1.1721 пункту 14.1 статті 14 Кодексу встановлено, що індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
При цьому індивідуальна податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання. Надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз’яснення щодо практичного її застосування. Метою податкової консультації є викладення (роз’яснення) платнику податків офіційного розуміння змісту правової норми з питань податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган для забезпечення правильного її застосування.
Відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.
Частиною першою статті 13 Закону № 2473 визначено, що Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а також винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки.
У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні Правлінням НБУ прийнято Постанову № 18 та встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – 180 календарних днів, які застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.
У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати), (частина третя статті 13 Закону № 2473).
Порушення резидентами граничного строку розрахунків згідно із частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473 тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
При цьому повідомляємо, що Законом № 2473 на податкові органи покладено право стягнення у встановленому законом порядку з резидентів пені, передбаченої частиною п’ятою статті 13, а також застосування до юридичних осіб заходів впливу у вигляді штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства.
Водночас підстави для не нарахування пені визначено у частині шостій статті 13 Закону № 2473, а саме, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п’ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Тобто одна зі сторін договору повинна довести, що наявні надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами і мають відношення до конкретного господарського зобов’язання та унеможливлюють завершення імпортної операції у встановлені НБУ граничні строки розрахунків.
Згідно з доданими до звернення Товариства копіями документів встановлено, що нерезидентом виконано свої зобов’язання та передано Товариству товар на території Естонії. Отже, Товариство є власником товару після його передачі нерезидентом на території Естонії.
Надалі Товариство здійснювало доставку отриманого товару через територію Республіки Польща на митну територію України згідно з укладеними договорами з транспортними та транспортно-експедиційними організаціями.
Згідно із підтвердженнями Польсько-української господарчої палати починаючи з 06 листопада 2023 року на території Польщі відбулась блокада руху вантажівок біля трьох пунктів пропуску на кордоні між Польщею та Україною, що стало причиною несвоєчасного завершення Товариством окремих імпортних операції у встановлені НБУ граничні строки розрахунків.
Слід зазначити, що частиною другою статті 141 Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон № 671) форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема: блокада, страйк тощо.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюється Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, який затверджено рішенням Президії Торгово-промислової палати України (далі – ТПП) від 18 грудня 2014 року № 44(5) (далі – Регламент).
Відповідно до діючого законодавства України єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є сертифікат, виданий ТПП або уповноваженою нею регіональною ТПП.
Однак сам по собі факт існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) не звільняє автоматично, як від відповідальності за невиконання зобов’язань, передбачених умовами договору, так і обов’язків, обумовлених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 3.3 Регламенту встановлено, що сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) – документ, за затвердженими Президією ТПП відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП або регіональною ТПП згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угодою тощо) та цим Регламентом.
Відповідно до пункту 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської діяльності по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Крім того, пунктом 6.5 Регламенту визначено, що тягар доказування настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) покладений на Заявника.
Отже суб’єкт господарювання, який порушує зобов’язання за контрактом (договором) або обов’язків обумовлених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, має право звернутися до компетентного органу (ТПП) країни, де виникла обставина (блокада, страйк та інші обмеження), для отримання відповідного документа про підтвердження форс-мажорних обставин та їх тривалість.
Крім того, у разі звернень суб’єкта господарської діяльності до ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин, які унеможливили дотримання резидентом граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, ТПП обов’язково бере до уваги підтвердження компетентного органу країни, де виникла така обставина.
Також слід зазначити, що Польсько-українська господарча палата формує та видає документи відповідно до вимог законодавства Республіки Польща, яке регулює зміст і форму документа. У Республіці Польща засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється шляхом надання висновку – Підтвердження форс-мажорних обставин (Potwierdzenia fors-mażoru).
Тобто наявність лише підтвердження Польсько-української господарчої палати не є підставою для зупинення перебігу граничного строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою статті 13 Закону № 2473, та нарахування пені відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону № 2473.
Враховуючи викладене вище, Державна податкова служба України повідомляє, що у разі виникнення у Товариства форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які є надзвичайними та невідворотними, що унеможливлюють дотримання ним граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених НБУ, Товариству слід звернутися до Торгово-промислової палати України або уповноваженої регіональної ТПП із заявою про засвідчення таких обставин.
При цьому ТПП у разі отримання заяви резидента України, який порушує зобов’язання за дотриманням граничних строків розрахунків внаслідок форс-мажорних обставин на території Республіки Польща для встановлення причинно-наслідкового зв’язку між обставинами/подією і неможливістю виконання своїх конкретних зобов’язань, обов’язково бере до уваги підтвердження компетентного органу (ТПП), зокрема, Польської торгово-промислової Палати та/або Польсько-української господарчої палати.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).
Ця індивідуальна податкова консультація діє до змін/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
