Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фермерського господарства (далі – Господарство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо подання до контролюючого органу заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та особливостей застосування мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні Господарство повідомило, що виробничі потужності домогосподарства знаходилися на території селища Шевченківської громади, в зоні проведення активних бойових дій.
Відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу територіальним органом ДПС було прийнято рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов’язку.
Господарство з липня 2022 року перебувало на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок третьої групи з особливостями оподаткування доходу за ставкою 2 відсотка). З 01.08.2023 Господарство було переведено на загальну систему оподаткування.
Господарство використовує земельні ділянки відповідно до договорів оренди, які зареєстровані в державному реєстрі нерухомого майна. Відповідно інформації Господарства, після звільнення територій земельні ділянки виявилися забрудненими вибухонебезпечними предметами. Рішенням «Про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів для юридичних осіб» Шевченківською сільською радою земельні ділянки за кадастровими номерами (згідно додатку) визнано непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та застосовано пільги строком до 31.12.2023 (далі – Рішення про надання податкових пільг).
Господарство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
Враховуючи наявність рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов’язку, чи можливо подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (єдиний податок третьої групи за ставкою 5 відсотків) з 01.07.2023 року?
У разі, якщо Господарству необхідно подати за ІІ півріччя 2023 року податкову декларацію з податку на прибуток, то чи необхідно визначати МПЗ за земельні ділянки за 2023 рік, по яким згідно з рішенням відповідно до Рішення Шевченківської сільської ради надані пільги зі сплати місцевих податків та зборів?
Щодо питання першого
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX Кодексу.
Так, відповідно до абзацу першого пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX Кодексу у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст. ст. 39 і 39 2, п. 46.2 ст. 46 Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Як передбачено абзацом чотирнадцятим пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX Кодексу, платники податків, платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених Кодексом, за умови виконання ними податкових обов'язків, зокрема, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків
Разом з тим, повідомляємо, що згідно з п. 36.1 ст. 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX Кодексу, та переліки документів на підтвердження затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Порядок № 225), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303.
Відповідно до п. 2 розд. III Порядку № 225 у разі прийняття контролюючим органом Рішення, визначеного Порядком № 225, до такого платника податків не застосовуються відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання/несвоєчасне виконання.
Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Кодексу, визначено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку, зокрема третьої групи, здійснюється відповідно до пп. 298.1.1 - 298.1.4 ст. 298 Кодексу.
Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Кодексу встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Відповідно до пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Кодексу суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Згідно з п. 91.1 ст. 91 підрозд. 8 розд. XX "Перехідні положення" Кодексу платники єдиного податку третьої групи, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX "Перехідні положення" Кодексу, та не відмовилися від їх використання самостійно, з 1 серпня 2023 року автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. XX "Перехідні положення" Кодексу.
При цьому, платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу, який набув такий статус в періоді дії такого спрощеного режиму мав право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. XX "Перехідні положення" Кодексу, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.
Підпунктом 91.4.4 пп. 91.4 п. 91 підрозд. 8 розд. XX "Перехідні положення" Кодексу встановлено, що у 2023 звітному році суб'єкти господарювання, які у 2023 році використовували особливості оподаткування, встановлені п. 91 підрозд. 8 розд. XX "Перехідні положення" Кодексу, та втратили право або самостійно відмовилися від використання особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. XX "Перехідні положення" Кодексу, і були переведені на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексу, або щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, мають право у 2023 році повторно здійснити перехід (обрати) на спрощену систему оподаткування, в тому числі у разі повторної протягом 2023 року державної реєстрації фізичною особою - підприємцем, шляхом подання заяви за загальною процедурою, визначеною Кодексом.
При цьому у разі подання заяви до 01 вересня 2023 року суб'єкт господарювання вважається платником єдиного податку з 01 серпня 2023 року (крім єдиного податку третьої групи із ставкою єдиного податку у розмірі, визначеному пп. 1 п. 293.3 ст. 293 Кодексу, якщо така особа станом на 01 серпня 2023 року не зареєстрована платником ПДВ).
Отже, наявність рішення про неможливість своєчасного виконання свого податкового обов’язку звільняє платника від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків, вичерпний перелік яких наведено у Кодексі, та не поширюється на інші взаємовідносини з контролюючими органами, тому подання у 2024 році заяви про застосування спрощеної системи оподаткування Господарством з 01.07.2023 не є можливим.
Щодо питання другого
Пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу встановлено особливості застосування положень розділу XIV Кодексу на період з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року.
Відповідно до п.п. 14.1.1142 п. 14.1 ст. 14 Кодексу МПЗ – мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним МПЗ.
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 381.1.4 п. 381.1 ст. 381 Кодексу).
Розрахунок МПЗ щодо земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких проведена та не проведена, обчислюється за формулами встановленими п.п. 381.1.1, 381.1.2 п. 381.1 ст. 381 Кодексу.
Першим роком, за який визначається МПЗ є 2022 рік.
Особливості визначення загального МПЗ платників податку на прибуток підприємств - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь встановлено п. 141.9 ст. 141 Кодексу.
Положеннями п.п. 69.15 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу визначено, що не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:
за 2022 рік - у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб;
з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені п.п. 69.15 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.
При визначенні особливостей справляння податків і зборів на відповідних територіях, визначених Кодексом застосовується Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі – Перелік).
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку.
Згідно Переліку території Шевченківської сільської ради включені до підрозділу 2 «Території активних бойових дій» розділу І «Території, на яких ведуться (велися) бойові дії» та розділу ІІ «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України» з 04.03.2022 по 11.11.2022.
Відповідно до абзаців сьомого та восьмого п. 381.2 ст. 381 Кодексу МПЗ не визначається для: земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
Норми, визначені абзацами сьомим і восьмим п. 381.2 ст. 381 Кодексу, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2023 року (абзац 6 п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX Кодексу).
МПЗ для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим цього пункту, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.
Разом з тим, відповідно до п. 283.2 ст. 283 Кодексу не сплачується податок за земельні ділянки, непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, у випадку прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку, визначеному Кодексом.
Згідно з абзацами першим та другим п. 2831.3 ст. 2831 Кодексу підставою для ненарахування земельного податку відповідно до п. 283.2 ст. 283 Кодексу у частині земельних ділянок, непридатних для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, є інформація, зазначена у пп. 12.4.6 п. 12.4 ст. 12 Кодексу.
Ненарахування земельного податку за земельні ділянки, непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, здійснюється протягом періоду, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.
У разі подання платником податків до контролюючого органу рішення відповідного органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків, інформація про які відсутня у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування земельного податку до отримання контролюючим органом відповідних даних з Державного земельного кадастру здійснюється на підставі відомостей, наданих платником податків (п. 2831.3 ст. 2831 Кодексу).
Враховуючи викладене та виходячи із норм Кодексу, опису питань та фактичних обставин, наявних у зверненні, за умови прийняття, зокрема, сільською радою Рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, МПЗ щодо таких земельних ділянок не визначається саме тим платником, за яким здійснено державну реєстрацію права власності або права користування такими земельними ділянками на період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською радою Рішення про надання податкових пільг, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, або останній день строку, на який надано пільгу, або дата скасування Рішення про надання податкових пільг, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.
Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
