Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваші звернення щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні зазначив, що є фізичною особою – підприємцем на спрощеній системі оподаткування другої групи та перебуває у трудових відносинах з роботодавцем.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи передбачена чинним законодавством добровільна сплата єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, які мають основне місце роботи?
2. Чи вважається суми сплаченого платником єдиного внеску помилковими, якщо роботодавцем сплачено за мене страховий внесок не менше мінімального страхового внеску?
3. Чи може платник подати уточнюючі податкові декларації платника єдиного податку фізичної особи – підприємця з Додатком 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» за 2021, 2022 та 2023 роки з урахуванням сплати роботодавцем страхового внеску?
4. Чи може платник повернути на свій розрахунковий рахунок суми єдиного соціального внеску, якщо помилково сплачував, у 2021 – 2023рр.?
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачено Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон N 2464).
Згідно з п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).
Відповідно до п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Крім того, згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Водночас, особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої ст. 4
Закону № 2464, які мають основне місце роботи або уклали гіг- контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина шоста ст. 4 Закону № 2464).
Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець, яка має основне місце роботи звільняється від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таку особу у розмірі не менше мінімального страхового внеску. При цьому додаток ЄСВ 1 до Декларації не заповнюється і не подається.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Водночас суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (частина тринадцята ст. 9 Закону № 2464).
Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі – Порядок).
Згідно з п. 3 Порядку помилково сплачені кошти – це суми єдиного внеску, які на певну дату зараховані не на належний рахунок 3556 та/або сплачені з рахунку неналежного платника.
При цьому неналежний платник – це платник, з рахунку якого здійснено помилкове списання коштів та/або який не є платником єдиного внеску.
Відповідно до п.п. 1 п. 5 Порядку повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску здійснюється у випадках, зокрема надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556.
Згідно з п. 6 Порядку повернення сум єдиного внеску здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення (далі – Заява).
У випадках, передбачених, зокрема п.п. 1 п. 5 Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку.
До Заяви платник обов'язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі – електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється платником особисто.
Враховуючи викладене, у разі дотримання вимог, зазначених у частині шостій ст. 4 Закону № 2464, Ви маєте право повернути суми єдиного внеску як помилково сплачені шляхом подання заяви за формою згідно додатку 1 до Порядку з оригіналом або завіреною копією розрахункового документа (квитанцією, платіжним дорученням).
При цьому фізична особа – підприємець – платник єдиного податку повинен подати уточнені декларації платника єдиного податку фізичної особи – підприємця з Додатком 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» за відповідні періоди.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
