Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у зверненні повідомив, що до Товариства з заявою про необхідність надання матеріальної допомоги звернулася дружина працівника, який був мобілізований у відповідності до Указу Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» та загинув, захищаючи нашу державу від збройної агресії Російської Федерації.
В своїй заяві дружина загиблого військовозобов’язаного, посилаючись на скрутний майновий стан, просила розглянути можливість надання їй щомісячної грошової допомоги.
Керівництво підприємства прийняло рішення про можливість надання їй щомісячної грошової допомоги та планує здійснювати відповідні щомісячні виплати.
Таким чином платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:
Чи вірно розуміє Товариство, що суми щомісячної грошової допомоги, дружині працівника, який був мобілізований у відповідності до Указу Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» та загинув, захищаючи нашу державу від збройної агресії Російської Федерації, яка не є працівником Товариства або особою, яка виконує для Товариства роботи (надає послуги) за цивільно-правовими договорами, не є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування?
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Пунктом 2 частини першої ст. 1 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (до п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Виключно Законом № 2464 визначаються, зокрема, платники єдиного внеску (частина друга ст. 2 Закону № 2464).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Базою для нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108), та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.
Згідно із частиною п'ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення, встановлюється у розмірі 22 відсотка.
Таким чином, оскільки Товариство, з огляду на зазначену у зверненні інформацію, не є страхувальником для членів сім’ї мобілізованого працівника, який загинув, то у Товариства не виникає підстав для нарахування єдиного внеску.
__________________________________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
