Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомляє, що .2024 придбала в іпотеку квартиру у м. Луцьку по програмі Є-Оселя і ця квартира є основним місцем проживання платника, оскільки іншого житла не має. Прописана платник та її 12-річний син у батьків платника у м. , хоча фактично там не проживає. Прописатися у своїй квартирі у м. Луцьк не може, так як банк не дозволяє прописатися в квартирі, оскільки є неповнолітня дитина.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Як в такому разі платнику підтвердити основне місце проживання в іпотечній квартирі, щоб скористатись правом включення до податкової знижки частини суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом?
2. Чи може бути це довідка від голови ОСББ чи від інших органів влади?
Порядок застосування платником податку - фізичною особою права на податкову знижку визначений ст. 166 Кодексу, згідно з п. 166.1 якої платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Кодексу).
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (пп. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 Кодексу, відповідно до п.п. 166.3.1 якого платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 Кодексу.
Визначення суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом з метою нарахування податкової знижки встановлено ст. 175 , згідно з п. 175.1 якої платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Згідно з п. 175.4 ст. 175 Кодексу право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175 Кодексу, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:
об'єкт житлової іпотеки придбавається;
збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).
Отже, платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом з дати, коли об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку за умови здійснення реєстрації місця проживання та наявності документального підтвердження понесених витрат.
Водночас повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) (далі – Порядок).
Згідно з п. 3 Порядку декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
При цьому п. 27 Порядку передбачено, що реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) за адресою житла незалежно від форми власності.
Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється в день отримання органом реєстрації документів (п. 29 Порядку).
Крім того, відповідно до п. 38 Порядку у разі перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов'язань для реєстрації місця проживання особи додатково подається письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника.
Таким чином, для реєстрації місця проживання пропонуємо звернутися до органу реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. __________________________________________________________________________ _________________________ Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
