Державна податкова служба України (далі - ДПС) за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість операцій, пов’язаних з проведенням господарської діяльності керуючої компанії, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, ТОВ в якості замовника (забудовника) із залученням генпідрядника будує житловий комплекс.
З метою отримання прибутку ТОВ розглядає можливість розширити свої види діяльності та в якості керуючої компанії залучитися до обслуговування житлового комплексу, після введення його в експлуатацію.
Після введення житлового комплексу в експлуатацію, ТОВ також буде здійснювати продаж житлової та нежитлової нерухомості.
ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи може ТОВ одночасно з діяльністю з обслуговування житлового комплексу (як керуюча компанія) займатися іншими видами діяльності (будівельно - монтажні роботи, реалізація житлової та нежитлової нерухомості та інше)?
2. Чи потрібно реєструвати керуючу компанію як окремого платника ПДВ і вести окремий облік ПДВ від інших видів діяльності ТОВ?
3. Чи необхідно вести окремий фінансовий облік по керуючій компанії та подавати консолідовану звітність разом з основним підприємством?
Щодо питань 1, 3
Перш за все зазначаємо, що ДПС відповідно до положень п.п. 191.1.28 п. 191.1 ст. 191 Кодексу, наділена правом надавати індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги виключно з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Питання розширення ТОВ видів діяльності (будівельно - монтажні роботи, реалізація житлової та нежитлової нерухомості та інше) при проведенні ним господарської діяльності не належить до компетенції ДПС.
Крім того, у зверненні не зазначено: у межах якого договору керуюча компанія буде надавати послуги із обслуговування житлового комплексу; чи буде передано керуючій компанії майно в управління і на яких умовах та, відповідно, чи матиме така компанія статус управителя майна.
У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення, виходячи із загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996-XIV).
Фінансова звітність – звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства (абзац 14 частини першої ст.1 Закону № 996-XIV).
Консолідована фінансова звітність – фінансова звітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці (абзац 10 частини першої ст.1 Закону № 996-XIV).
Підприємства зобов’язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку (частина перша ст. 11 Закону № 996-XIV).
Склад та форми фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави підприємств (крім банків), фінансової звітності про виконання бюджетів установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики (абзац перший частини четвертої ст. 11 Закону № 996-XIV).
Підприємства, які контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні господарські операції, складають та подають консолідовану фінансову звітність групи відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів (частина перша ст. 12 Закону № 996-XIV).
Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік (частина перша ст. 13 Закону № 996-XI).
Підприємства зобов’язані подавати фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам державної влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства (частина перша ст. 14 Закону № 996-XI).
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996-XIV).
Отже, питання, пов’язані з веденням бухгалтерського (фінансового) обліку та подачею фінансової звітності належать до компетенції Міністерства фінансів України.
Щодо питання 2
Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи, перелік яких визначено п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 та п. 180.1 ст. 180 Кодексу, зокрема юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі.
Зокрема, п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 Кодексу визначено, що платником ПДВ є особа – управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном. Для цілей оподаткування ПДВ господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми такого підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.
Згідно з п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180-183 Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.
Статтями 181 та 182 Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.
Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Кодексу особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ) зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
До загального обсягу оподатковуваних операцій (загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу) для цілей реєстрації особи як платника ПДВ включається обсяг операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ.
Обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій не враховується.
Якщо керуюча компанія, як окремий суб’єкт господарювання, безпосередньо здійснюватиме операції з постачання послуг із обслуговування житлового комплексу і загальна сума від здійснення усіх її операцій з постачання товарів/послуг (у тому числі з урахуванням операцій з постачання послуг із обслуговування житлового комплексу), що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищить 1 млн грн (без урахування ПДВ), то така керуюча компанія зобов’язана буде зареєструватися як платник ПДВ згідно з п. 181.1 ст. 181 Кодексу і, відповідно, починаючи з дати реєстрації платником ПДВ вести облік з ПДВ.
Разом з цим ДПС інформує, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться мова у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
