Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення від щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомляє, що є контролюючою особою стосовно кількох контрольованих іноземних компаній (далі – КІК), частка власності в яких у нього змінювалась на протязі 2022 – 2025 років. Платник податків зазначає, що подавав Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення), податкові декларації про майновий стан і доходи та звіти про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК) та просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань.
1. Якщо протягом дії воєнного стану платник податків подав Повідомлення із порушенням граничного строку, який встановлено п.п. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 Кодексу, то чи буде до нього застосовуватися відповідальність, яка передбачена п. 120.7 ст. 120 Кодексу, або будь-яка інша відповідальність відповідно до чинного законодавства України?
2.1. Чи можна вважати Конвенцію про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах чинним договором про обмін податковою інформацією для цілей застосування вимог п.п. 392.4.1 п. 392.4 ст. 392 Кодексу?
2.2. Чи може платник податків застосувати Конвенцію про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах для цілей п.п. 392.4.1 п. 392.4 ст. 392 Кодексу, якщо КІК зареєстрована відповідно до законодавства Гонконгу (ГонКо)?
3. Якщо протягом 2024 звітного року платник податків володів часткою у ГонКо (КІК) у розмірі %, але станом на 31 грудня 2024 року його частка зменшилася до %, то яку частку необхідно відображати у графі 17 Звіту про КІК?
4. Якщо платник податків допустив помилку у Повідомленні, яке було подано відповідно до п.п. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 Кодексу, то яким чином виправити цю помилку? Наприклад, у випадку неправильного заповнення графи 8 («повне найменування (англійською мовою)».
5. Якщо платник податків набуває або відчужує частку у юридичній особі, для якої цей платник податків вже вважається контролюючою особою, і платник податків не втрачає цей статус за результатами такого набуття або відчуження, то чи зобов’язаний платник податків подавати повідомлення відповідно до п.п. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 Кодексу?
6. Яким чином буде оподатковуватися поворотна фінансова допомога, яку платник податків отримає від іноземної компанії (нерезидента України), у тому числі КІК?
7. Яким чином буде оподатковуватися процентна позика, яку платник податків отримає в іноземній валюті від іноземної компанії (нерезидента України), у тому числі КІК, яка не має офшорний статус?
Щодо питань 1, 3 – 5
КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України (п.п. 392.1.1 п. 392.1 ст. 392 Кодексу).
Підпунктом 392.1.2 п. 392.1 ст. 392 Кодексу передбачено, що контролюючою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК, яка:
а) володіє часткою в іноземній юридичній особи у розмірі більше ніж 50 відсотків;
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків;
в) окремо або разом із іншими резидентами України пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Додатково зазначаємо, що відповідно до п. 54 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу п.п. «б» п.п. 392.1.2 п. 392.1 ст. 392 Кодексу для 2022-2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:
«б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або».
При цьому, п.п. 392.1.6 п. 392.1 ст. 392 Кодексу визначено, що особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.
Для цілей ст. 392 Кодексу фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:
а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;
б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;
в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;
г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;
ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.
Так, відповідно до п.п. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 Кодексу, зокрема, фізична особа - резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:
кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 392 Кодексу;
заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;
ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.
Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю). Форма та Порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2021 за № 1525/37147.
Пунктом 120.7 ст. 120 Кодексу передбачено, що неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені п.п. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 Кодексу, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
Водночас слід зазначити, що відповідно до п. 72 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, якими передбачено, що за порушення, вчинені у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано:
до платників податків не застосовуються штрафні санкції - за порушення, передбачені абзацами першим - восьмим п. 120.7 ст. 120 Кодексу, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених ст. 392 Кодексу, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану;
до платника податків, його посадових осіб не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність - за порушення, пов'язані із застосуванням норм ст. 392 Кодексу.
З огляду на зазначене, чинна редакція п. 120.7 ст. 120 Кодексу не передбачає застосування штрафу за несвоєчасне (з недотриманням строків, передбачених п.п. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 Кодексу) повідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою.
Таким чином, до контролюючої особи, яка подає Повідомлення, зокрема, про набуття/відчуження частки в іноземній юридичній особі та/або про початок/припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою після спливу 60-ти денного строку на його подання, штрафні санкції, передбачені п. 120.7 ст. 120 Кодексу, не застосовуються.
Отже, у разі пропуску 60-ти денного строку на подання Повідомлення, платник податків, у якого виникає обов’язок щодо подання такого Повідомлення, не звільняється від обов’язку його подання після спливу такого строку. Платнику податків необхідно подати Повідомлення навіть у разі пропуску 60-ти денного строку на його подання.
Стосовно допущення контролюючою особою помилки під час заповнення граф Повідомлення слід відмітити, що така особа має право направити виправлене Повідомлення з зазначенням у графі 24 «Додаткова інформація (пояснення) до цього Повідомлення» причини подання такого Повідомлення.
Кодексом визначені випадки, в яких у контролюючих осіб виникає обов’язок надсилати Повідомлення до контролюючих органів.
Тобто, контролююча особа, зобов’язана повідомляти контролюючий орган, зокрема, про набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 392 Кодексу, та про відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної особи контролюючою особою.
Якщо набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою не призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою, а відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою не призводить до втрати визнання такої фізичної особи контролюючою особою, у контролюючої особи не виникає обов’язку щодо подання Повідомлення відповідно до п.п. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 Кодексу.
Згідно з п.п. 392.5.2 п. 392.5 ст. 392 Кодексу контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
До Звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.
Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку КІК звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року (п.п. 392.5.1 п. 392.5 ст. 392 Кодексу).
Відповідно до п.п. «б» п.п. 392.5.3 п. 392.5 ст. 392 Кодексу у Звіті про КІК зазначається, зокрема: розмір частки, якою володіє контролююча особа в КІК.
Згідно з п.п. 392.2.2 п. 392.2 ст. 392 Кодексу об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 392 Кодексу.
Для цілей ст. 392 Кодексу скоригованим прибутком КІК визнається прибуток КІК до оподаткування відповідно до даних її неконсолідованої фінансової звітності, складеної за звітний календарний рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – за періоди, що закінчуються у відповідному календарному році) відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовуються КІК, та строків для підготовки такої звітності у відповідній іноземній юрисдикції (п.п. 392.3.1 п. 392.3 ст. 392 Кодексу).
Форма Звіту про КІК, скорочена форма Звіту КІК та порядок їх заповнення і подання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 «Про затвердження форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, Порядку заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу та Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.10.2022 за № 1219/38555.
У формі Звіту про КІК та в Порядку його заповнення чітко прописані назви граф та порядок їх заповнення.
Так, у графі 17.1 Звіту про КІК зазначається розмір частки (всього), якою володіє контролююча особа в КІК. Розмір зазначається у відсотках.
У графі 17.2 Звіту про КІК зазначається розмір частки (відсоток) володіння контролюючою особою у КІК в разі безпосереднього володіння.
У графі 17.3 Звіту про КІК зазначається розмір частки (відсоток) володіння контролюючою особою у КІК в разі опосередкованого володіння.
У разі опосередкованого володіння часткою в КІК через інших осіб у графах 18.1, 18.2, 18.3 Звіту про КІК зазначаються вид особи (осіб) через яких здійснюється опосередковане володіння.
У графі 26 Звіту про КІК зазначається розмір прибутку, що включається до складу загального оподаткованого доходу контролюючої особи/є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (графа 25.3 х графу 17.1/100).
З огляду на викладене у графі 17 Звіту про КІК відображається частка, якою володіє контролююча особа в КІК станом на кінець звітного року. Якщо звітний рік збігається з календарним – на кінець календарного року.
Щодо питань 2.1 – 2.2
Норми п. 392.4 ст. 392 Кодексу передбачають перелік умов, у разі дотримання яких, скоригований прибуток КІК не включається до бази оподаткування контролюючої особи.
Так, п.п. 392.4.1 п. 392.4 ст. 392 Кодексу визначено, що скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов:
а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та
б) виконується будь-яка з таких умов:
КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, визначену п. 136.1 ст. 136 Кодексу, або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, або
частка пасивних доходів КІК становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК із всіх джерел.
У разі якщо частка пасивних доходів КІК становить більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК із всіх джерел, для цілей застосування ст. 392 такі доходи визнаються активними, за умови що КІК:
фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів;
має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).
Для цілей ст. 392 ефективна ставка податку на прибуток підприємств розраховується шляхом ділення суми витрат зі сплати податку на прибуток підприємств на суму прибутку до оподаткування за даними фінансової звітності за відповідний календарний рік та множення на 100 відсотків.
Слід зазначити, що на сьогодні між Україною та Гонконгом (де зареєстрована КІК, як наведено у зверненні) відсутній чинний договір про уникнення подвійного оподаткування.
Разом з тим, Україна та Гонконг є учасниками Конвенції про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах, яка ратифікованаЗаконом України від 17 грудня 2008 року № 677-VII, зі змінами, внесеними Протоколом про внесення змін і доповнень до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, ратифікованим Законом України від 11 січня 2013 року № 21-VII (далі – Конвенція).
Відповідно до положень ст. 1 Глави I Конвенції сторони надають одна одній адміністративну допомогу, яка передбачає обмін інформацією. При цьому у Конвенції є окремий розділ «Обмін інформацією» (розділу I глави III), відповідно до п. 1 ст. 4 якого сторони здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для виконання чи застосування внутрішнього законодавства, яке стосується податків, передбачених цією Конвенцією.
В свою чергу, відповідно до ст. 5 розд. I Глави III Конвенції на прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується в ст. 4 Конвенції та стосується конкретних осіб чи операцій. Якщо інформації, яка міститься в податкових досьє запитуваної держави, недостатньо для задоволення цією державою прохання про надання інформації, ця держава вживає всіх відповідних заходів для надання запитуючій державі запитуваної інформації.
Як передбачено п.п. 1 ст. 27 Глави VI Конвенції, можливості надання допомоги, передбачені цією Конвенцією, не обмежують можливостей і самі не обмежуються можливостями, передбаченими в існуючих або майбутніх міжнародних угодах чи інших домовленостях, укладених між відповідними сторонами, чи в інших документах, що стосуються співробітництва в податкових справах.
Враховуючи зазначене, Конвенцію можна вважати чинним договором про обмін податковою інформацією для цілей застосування вимог п.п. 392.4.1п. 392.4 ст. 392 Кодексу.
Зазначена позиція висловлена також у листі Міністерства фінансів Українивід 09.08.2021 № 11210-09-62/24813.
Щодо застосування платником податків Конвенції для цілей п.п. 392.4.1 п. 392.4 ст. 392 Кодексу в частині звільнення від оподаткування прибутку КІК у випадку, коли фізична особа – резидент України є власником частки іноземної компанії, яка зареєстрована в Китайській Народній Республіці, а саме – у спеціальному адміністративному районі Гонконзі, повідомляємо, що Гонконг є учасником Конвенції з 01.09.2018. Зазначена інформація розміщена на офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку (http://www.oecd.org/tax/exchange-of-tax-information/Status_of_convention.pdf).
Щодо питань 6, 7
Згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фінансова допомога – це допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики.
Позика – грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов’язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики (п.п. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема:
Загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу);
іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).
Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Підпунктом 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу.
Пунктом 167.1 ст. 167 Кодексу встановлено, що ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.5 ст. Кодексу).
Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).
Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Враховуючи викладене, якщо фізичною особою – резидентом України отримується поворотна фінансова допомога та позика від юридичної особи – нерезидента, у тому числі КІК, то дохід у розмірі основної суми поворотної фінансової допомоги та позики (без врахування відсотків) не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків за умови повернення зазначених доходів у терміни, визначені відповідним договором.
Разом з тим, дохід у вигляді відсотків, який отримується фізичною особою – резидентом від нерезидента, включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків як іноземний дохід з відповідним оподаткуванням.
Також зауважуємо, що як іноземний дохід слід розглядати дохід у вигляді неповернутої поворотної фінансової допомоги та позики у разі недотримання умов повернення зазначеного доходу нерезиденту.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
