Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «_________» (далі – Товариство) щодо окремих питань оподаткування інститутів спільного інвестування (далі – ІСІ), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Згідно зі зверненням Товариство, що є компанією з управління активами, здійснює свою діяльність на підставі виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія) ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринках капіталу – діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами).
Товариство здійснює управління активами корпоративних інвестиційних венчурних фондів на підставі відповідних договорів про управління, а також створює та управляє активами пайових інвестиційних венчурних фондів.
Товариством, що діє від імені корпоративного інвестиційного венчурного фонду, розглядається питання набуття частки у розмірі 10 відс. статутного капіталу іншого товариства (Товариства 1) шляхом укладення договору купівлі- продажу з третіми особами.
Істотною умовою такого договору буде оплата вартості за договором за частку у статутному капіталі частинами протягом 3 років.
Одразу після такої купівлі Товариством, що діє від імені корпоративного інвестиційного венчурного фонду, планується надання позики Товариству 1, в якому такий корпоративний інвестиційний венчурний фонд володіє 10 відс. статутного капіталу.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких запитань:
1. Чи будуть вважатися кошти, надані Товариством, що діє від імені корпоративного інвестиційного венчурного фонду, у позику Товариству 1 (що знаходиться у частковому володінні такого фонду) коштами спільного інвестування за умови, якщо оплата за частку в статутному капіталі
Товариства 1 не сплачена на дату укладення договору та надання позики?
2. Чи звільнятимуться від оподаткування операції корпоративного інвестиційного венчурного фонду щодо надання коштів у позику Товариству 1 (що знаходиться у частковому володінні такого фонду) за умови, якщо оплата за частку в статутному капіталі Товариства 1 не сплачена на дату укладення договору та надання позики?
Щодо запитань 1 та 2
Особливості оподаткування податком на прибуток підприємств ІСІ встановлено п. 141.6 ст. 141 Кодексу.
Так, відповідно до положень п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).
Для цілей п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу під активами ІСІ розуміється сформована (оплачена) за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, нерухомості (в тому числі у вигляді неподільного об'єкта незавершеного будівництва / майбутнього об'єкта нерухомості та/або подільного об'єкта незавершеного будівництва), майнових прав, вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Комісії.
Згідно з п.п. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 Кодексу позика визначається як грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики
Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 ст. 5 Кодексу поняття, правила та
положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи,
застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1
Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів
суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для
регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила
та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не
визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими
законами.
Правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб’єктів спільного інвестування, особливості управління активами зазначених суб'єктів визначає Закон України від 05 липня 2012 року № 5080- VI «Про інститути спільного інвестування» зі змінами (далі – Закон № 5080), що спрямований на забезпечення залучення та ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання таких активів, особливості емісії, обігу, обліку та викупу цінних паперів ІСІ, а також порядок розкриття інформації про їх діяльність.
Відповідно до ст. 2 Закону № 5080 дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, що виникають у сфері спільного інвестування у зв’язку з утворенням та діяльністю суб’єктів спільного інвестування, з метою забезпечення гарантування права власності на цінні папери ІСІ та захисту прав учасників ІСІ.
Пунктами 1, 10, 13 частини першої ст. 1 Закону № 5080 визначено:
активи ІСІ – сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості та спеціальних майнових прав на них, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно- правовими актами Комісії;
ІСІ – корпоративний або пайовий фонд;
кошти спільного інвестування – кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та у випадках, передбачених Законом № 5080, інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування.
Відповідно до п. 1 розділу II Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування, затвердженого Рішенням Комісії 10.09.2013 № 1753, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за
№ 1689/24221, зі змінами (далі – Положення), активи ІСІ складаються з грошових коштів, у тому числі в іноземній валюті, на поточних та депозитних рахунках, відкритих у банківських установах, банківських металів, об’єктів нерухомості, цінних паперів, визначених Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», цінних паперів іноземних держав та інших іноземних емітентів, корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, майнових прав і вимог, а також деривативних контрактів та інших активів, дозволених законодавством України, з урахуванням обмежень, установлених Законом № 5080 безпосередньо для конкретних типів та видів інвестиційних фондів.
Зазначені активи формуються (оплачуються) за рахунок коштів спільного інвестування.
Слід зауважити, що набутий актив є активом ІСІ за умови одночасного дотримання наступних умов:
набувачем активу є ІСІ;
набуто актив, який не є забороненим для відповідного ІСІ;
набутий актив сформовано (оплачено) коштами спільного інвестування.
Актив, що не відповідає одночасно усім зазначеним критеріям, не є активом ІСІ.
Слід зазначити, що згідно з абзацом другим частини четвертої ст. 48 Закону № 5080 венчурний фонд має право надавати кошти у позику. Позики за рахунок коштів венчурного фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, за умови що не менш як 10 відсотків статутного капіталу відповідної юридичної особи належить такому венчурному фонду.
Компанією з управління активами, як визначено частиною першою ст. 63 Закону № 5080, є господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Комісією. Компанія з управління активами здійснює управління активами ІСІ.
У відносинах з третіми особами, як передбачено частиною шостою ст. 63 Закону № 5080, компанія з управління активами корпоративного фонду повинна діяти від імені та в інтересах такого фонду на підставі договору про управління активами частиною першою ст. 63 Закону № 5080.
ІСІ в своїй діяльності повинні чітко дотримуватись визначених
Законом № 5080 та Положенням вимог щодо складу та структури їх активів.
При цьому відповідно до п.п. 59 та п.п. 71 п. 4 Положення Комісію, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року
№ 1063/2011 «Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку» (зі змінами), питання встановлення вимог щодо складу та структури активів ІСІ, встановлення за погодженням із Міністерством фінансів України особливостей бухгалтерського обліку інститутів спільного інвестування належать до компетенції Комісії.
Враховуючи викладене вище вбачається, що у ситуації згідно із зверненням для корпоративного інвестиційного венчурного фонду частка у статутному капіталі Товариства 1, набута шляхом укладення договору купівлі- продажу, але за яку не сплачено на дату укладення договору та надання позики такому Товариству 1, не є активом ІСІ.
Відповідно операції корпоративного інвестиційного венчурного фонду з отримання відсотків за позикою, наданій юридичній особі за обставин недотримання вимог абзацу другого частини четвертої ст. 48 Закону № 5080,
не є коштами спільного інвестування та не підлягають звільненню від оподаткування податком на прибуток згідно з п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу.
Водночас зазначаємо, що з питань правомірності проведення операцій з надання позики за рахунок коштів венчурного фонду юридичній особі, враховуючи, що оплату за частку такого венчурного фонду у розмірі
10 відсотків у статутному капіталі зазначеної юридичної особи на дату надання їй позики не здійснено, а також щодо віднесення до коштів спільного інвестування ІСІ доходів, отриманих за такими операціями доцільно звернутися до Комісії.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
