Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомляє, що є фізичною особою – підприємцем, перебуває на загальній системі оподаткування.
Фізична особа – підприємець планує працевлаштувати особу із числа внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 331 від 20.03.2022 «Про затвердження Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні» (далі – Порядок 331) фізична особа – підприємець має право на компенсацію витрат за кожну працевлаштовану особу на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), у розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
Чи підлягають оподаткуванню зазначені кошти?
Яким чином та в якому періоді оподатковувати зазначені грошові кошти?
3. Які, можливо, податкові обов'язки виникають у платника податків додатково?
4. Чи необхідно платнику податків зазначати кошти в декларації про майновий стан і доходи?
5. Чи є податковим агентом по відношенню до фізичної особи – підприємця Центр зайнятості, що буде сплачувати дані кошти?
6. Чи має право фізична особа – підприємець віднести виплату заробітної плати за рахунок цих коштів до валових витрат та відповідно зменшити чистий оподаткований дохід?
Порядок № 331 визначає умови, механізм виплати та порядок використання коштів для надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб (зокрема тих працівників, які отримали довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи після працевлаштування) внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні (далі - компенсація витрат) за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та інших джерел, не заборонених законодавством.
Компенсація витрат надається роботодавцю, крім роботодавців, які є бюджетними установами (за винятком надавачів соціальних послуг), фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, за кожну працевлаштовану особу на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), зокрема за сумісництвом. Особа з числа внутрішньо переміщених осіб може бути працевлаштована на умовах, визначених Порядком № 331, один раз (п. 2 Порядку № 331).
Згідно з п. 3 Порядку № 331 компенсація витрат надається у розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом, або обчисленої з неї відповідної суми у разі, коли особа, визначена п. 1 Порядку № 331, працювала неповний місяць, щомісяця протягом тривалості надання компенсації витрат, що визначається абзацом третім п. 1 Порядку № 331, за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення.
Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати трьох місяців, а для осіб з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб - шести місяців з дня працевлаштування особи на умовах, передбачених п. 2 Порядку № 331.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 Кодексу.
Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 ст. 177 Кодексу).
Пунктом 177.4 ст. 177 Кодексу визначено перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.
Так, до витрат фізичної особи – підприємця відносяться, зокрема, витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень (п.п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 Кодексу).
Враховуючи те, що сума коштів, отримана фізичною особою – підприємцем у вигляді компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, не пов'язана з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця, то сума таких коштів не включається до його доходу, але такий дохід оподатковується за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 Кодексу визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.
Згідно з п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України «Про соціальні послуги».
Відповідно до п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Отже, сума допомоги (компенсація за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб), яка надається фізичній особі з фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу та військовим збором згідно з п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Прикінцеві положення» Кодексу.
Разом з тим фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття виконує функцію податкового агента в частині подання у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Крім того, відповідно до розділу IV Кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Кодексу.
У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, які звільнені від оподаткування (п. 179.2 ст. 179 Кодексу).
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
