Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Благодійної організації Благодійного фонду «______» (далі – Благодійний фонд) щодо окремих питань оподаткування благодійної організації у статусі неприбуткової організації, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Згідно зі зверненням Благодійного фонду, внесеного до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), такою благодійною організацією укладено договір про співпрацю з іноземним донором щодо реалізації проєкту у вигляді інтегрованої програми гуманітарного реагування для біженців та внутрішньо переміщених осіб, які постраждали від кризи в Україні. Зазначений проєкт фінансується та організовується донором. Відповідно до угоди затверджено фінансування програми, одним із пунктів якої передбачено виділення коштів на проведення спільної конференції для співробітників Благодійного фонду та представників донорської організації на базі відпочинку.
З урахуванням зазначеного вище Благодійний фонд звертається за наданням індивідуальної податкової консультації із таких запитань для цілей оподаткування:
1.Чи має право Благодійний фонд проводити конференцію для своїх працівників спільно з представниками донорської організації та віднести такі витрати до адміністративних витрат у межах до 20 відсотків від доходу у поточному році?
2.Чи не буде зазначена операція з організації відпочинку працівників Благодійного фонду визнаватися порушенням п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу? Чи може проведення такої конференції для співробітників благодійної організації розцінюватися як здійснення неприбутковою організацією виплат у вигляді нецільової благодійної матеріальної допомоги її працівникам або членам, а також здійснення витрат, що пов’язані з відпочинком працівників або членів Благодійного фонду, здійснення витрат на корпоративи, що призведе до розподілу отриманих доходів на користь членів?
3. За умови, що Благодійний фонд отримає нецільову благодійну допомогу від донора, то чи може така організація в межах своєї діяльності використати такі грошові суми на відпочинок своїх працівників, для покращення їх ментального здоров’я та обговорення стратегічного планування подальшої діяльності Благодійного фонду?
Щодо запитань 1 – 3
Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово- будівельні кооперативи;
внесена контролюючим органом до Реєстру.
Як встановлено п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
При цьому п. 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.
Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені благодійні організації.
Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами (далі – Закон № 5073), що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.
Цілі та сфери, види благодійної діяльності встановлено відповідно ст. 3 та ст. 5 Закону № 5073.
Установчі документи благодійної організації повинні містити, зокрема, цілі та сфери благодійної діяльності, джерела активів (доходів), порядок контролю і звітності благодійної організації (п. 2 та п. 6 частини другої ст. 14 Закону № 5073).
Метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій (частина перша ст. 11 Закону № 5073).
Згідно з частинами першою та другою ст. 16 Закону № 5073 благодійні організації мають право власності та інші речові права на кошти, цінні папери, земельні ділянки, інше нерухоме та рухоме майно, а також нематеріальні активи, якщо інше не встановлено законом або установчими документами.
Використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій
не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності.
Розмір адміністративних витрат благодійної організації не може перевищувати 20 відсотків доходу цієї організації у поточному році (абзац перший частини третьої ст. 16 Закону № 5073).
Враховуючи зазначене вище, обов’язковими умовами перебування благодійної організації у статусі неприбуткової організації є, зокрема, заборона розподілу доходів або їх частини серед засновників (учасників) таких організацій, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб та використання своїх доходів виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами в межах профільного Закону № 5073.
Водночас, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану
не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів для фінансування видатків, не пов’язаних із реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.
Отже, здійснення благодійною організацією у статусі неприбуткової організації операцій з реалізації заходів щодо проведення конференції для своїх працівників спільно з представниками донорської організації в межах реалізації проєкту у вигляді інтегрованої програми, що фінансується донором, не є підставою для виключення такої благодійної організації з Реєстру за умови, що зазначені заходи спрямовані для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами благодійної організації, і при цьому виключаються факти нецільового використання активів благодійної організації, а також не відбувається розподіл доходів або їх частини благодійної організації серед засновників (учасників) такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.
Що стосується визначення складу адміністративних витрат, розмір яких не може перевищувати 20 відсотків доходу благодійної організації у поточному році, то порядок віднесення витрат до складу адміністративних витрат такої організації регулюється правилами бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).
Тож питання формування у бухгалтерському обліку неприбутковою організацією витрат належать до компетенції Міністерства фінансів України.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
Разом з тим наголошуємо, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
