Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку коригування податкових зобов'язань ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариством в грудні 2021 року на підставі акту наданих послуг складено та вчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну, відображено податкові зобов’язання. Також попередньо було зареєстровано податкові накладні на суми отриманих авансів. В лютому 2023 року на підставі листа від покупця про перезарахування коштів між договорами Товариством складено розрахунок коригування на зменшення зобов’язань до податкової накладної за грудень 2021 року (на зменшення задвоєних зобов’язань), який своєчасно зареєстровано в ЄРПН.
Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) чи має право Товариство зменшити податкові зобов’язання з ПДВ на підставі своєчасно зареєстрованого розрахунку коригування в періоді його реєстрації, в лютому 2023 року?
2) чи має право Товариство у березні 2024 року подати уточнюючий розрахунок за лютий 2023 року на зменшення податкових зобов’язань на підставі вказаного вище розрахунку коригування?
Разом з тим, у зверненні не зазначено на підставі яких договорів та згідно з якими умовами здійснюються зазначені у зверненні операції.
Крім того, у зверненні зазначено, що розрахунок коригування у лютому 2023 року складено на зменшення задвоєних зобов’язань. Таким чином, інформація, надана у зверненні, не дає змоги чітко ідентифікувати правомірність складення податкових накладних і розрахунків коригування до таких податкових накладних, про які йдеться у зверненні.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, інформації, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу IІ ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Відповідно до пункту 201.7 статті 201 розділу V ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту регламентовано статтею 192 розділу V ПКУ.
Згідно з пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Щодо питань 1, 2
Терміни реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН встановлено пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.
Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 21 до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 6 розділу ІІІ Порядку № 21).
Внесення змін до податкової звітності з ПДВ за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II ПКУ та розділу IV Порядку № 21.
У разі отримання часткової попередньої оплати за товари/послуги, постачальник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання та скласти на дату її отримання відповідну податкову накладну виходячи із суми такої попередньої оплати.
На дату відвантаження товару / оформлення документа про надання послуг у повному обсязі постачальник повинен нарахувати податкові зобов’язання та скласти відповідну податкову накладну виходячи з різниці між обсягом фактично поставлених товарів/послуг та сумою отриманої попередньої оплати.
У разі, якщо в описаному випадку на дату відвантаження товару / оформлення документа про надання послуг постачальником складено податкову накладну виходячи з усього обсягу поставлених товарів / наданих послуг (без урахування суми отриманого авансу), то така податкова накладна не відповідає первинним (бухгалтерським) документам та є такою, що складена з порушенням норм ПКУ. У даному випадку постачальник зобов’язаний скласти на дату відвантаження товару / оформлення документа про надання послуг вірну податкову накладну, та може скласти розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена з порушенням норм ПКУ, для виведення в нуль її показників.
У податковій звітності з ПДВ платником податку повинні зазначатися дані (у тому числі сума податкових зобов’язань), які відповідають даним бухгалтерського обліку платника податку.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.
Додатково ДПС інформує, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні (зокрема в частині складання податкових накладних / розрахунків коригування та відображення у податковій звітності податкових зобов’язань), необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.
Достовірність нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за тією чи іншою операцією з постачання товарів/послуг може бути встановлена виключно за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
