Головне управління ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС) за результатами розгляду звернення фізичної особи – підприємця на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та, керуючись ст. 52 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ), з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє.
Платник податків повідомляє що зареєстрований фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи, отримав допомогу по тимчасовій непрацездатності на спеціальний рахунок для соціальних виплат від Пенсійного фонду України (далі – Фонд).
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Хто є податковим агентом та має сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, отриманої застрахованою особою – фізичною особою підприємцем – Фондом чи фізичною особою - підприємцем?
2. Якщо податки з допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованої особи сплачує застрахована особа, за яким кодом бюджетної класифікації мають бути сплачені податок на доходи фізичних осіб та військовий збір?
3. Якщо податки з допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованої особи сплачує застрахована особа, як звітувати про ці виплати та утримані/сплачені податки в об’єднаній звітності фізичної особи - підприємця?
4. Чи вказується отримана допомога по тимчасовій непрацездатності в декларації про майновий стан фізичної особи із зазначенням сплачених податків?
5. Які документи необхідно надати банку для перерахування допомоги по тимчасовій непрацездатності із спеціального рахунку на рахунок застрахованої особи в якості підтвердження сплати податків, якщо вони сплачуються Фондом?
Щодо питань 1, 3
Відповідно до частини першої ст. 12 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105) право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Пунктом 1 частини другої ст. 6 Закону № 1105 визначено, що Фонд зобов’язаний забезпечувати фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення, страхові виплати і надавати соціальні послуги, передбачені Законом № 1105.
Порядок фінансування страхувальників уповноваженим органом управління регламентовано ст. 26 Закону № 1105.
Відповідно до положень ст. 26 Закону № 1105 фінансування страхувальників для надання страхових виплат за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності застрахованим особам здійснюється територіальними органами уповноваженого органу управління в порядку, встановленому правлінням Фонду.
Підставою для фінансування страхувальників територіальними органами уповноваженого органу управління є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами.
Територіальні органи уповноваженого органу управління здійснюють фінансування страхувальників протягом трьох робочих днів після надходження заяви-розрахунку, в тому числі в електронній формі.
У разі якщо сума отриманих страхувальником від територіальних органів уповноваженого органу управління страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання страхових виплат, невикористані страхові кошти повертаються до територіального органу уповноваженого органу управління, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.
Страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.
Кошти, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.
Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на здійснення застрахованим особам страхових виплат за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
Органи Фонду при реалізації норм Закону № 1105 в частині загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності не здійснюють нарахування та виплату допомоги по тимчасовій втраті працездатності, а лише фінансують такі виплати шляхом перерахування коштів страхувальникам на підставі поданих заяв-розрахунків, а нарахування сум допомоги та їх виплату здійснюють безпосередньо страхувальники.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.12.2022 № 28-3 «Деякі питання фінансування для здійснення виплат та надання соціальних послуг, визначених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», визначено, що Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 12 (далі – Порядок № 12), діє до прийняття правлінням Пенсійного фонду України нового механізму фінансування страхувальників для надання страхових виплат відповідно до Закону № 1105 і застосовується з урахуванням наступного.
Фінансування для здійснення страхових виплат, визначених Законом № 1105, здійснюється централізовано Фондом на підставі заяв-розрахунків, що містять інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами;
Заява-розрахунок та повідомлення про виплату коштів застрахованим особам подаються страхувальниками через Єдиний державний вебпортал електронних послуг або вебпортал електронних послуг Фонду, а також можуть подаватися у паперовій формі разом з електронною формою на електронному носії інформації головним управлінням Фонду в областях та м. Києві за основним місцем обліку страхувальників
Положеннями Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) визначено, що страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Тобто фізична особа – підприємець як страхувальник, на підставі передбачених Законом № 1105 документів приймає рішення про призначення страхових виплат, пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності, нараховує суми для виплати та оформляє заяву-розрахунок.
За змістом заяви-розрахунку, форма якої визначена додатком 1 до Порядку № 12, страхувальник просить здійснити фінансування за рахунок коштів соціального страхування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у розмірі, вказаному у заяві-розрахунку.
Для зарахування страхових коштів страхувальник відкриває окремий поточний рахунок у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.
Оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV ПКУ, згідно з п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 якої до складу доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема, суми коштів цільового призначення, що надійшли від фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, дохід у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності, який виплачується Фондом не включається до доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку та не відображається в податковій декларації платника єдиного податку. Проте така допомога оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків - фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентовано розділом IV ПКУ.
Пунктом 162.1 ст. 162 ПКУ визначено, що платником податку, зокрема, є:
фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ);
податковий агент (п.п. 162.1.3 п. 162.1 ст.162 ПКУ).
Згідно з п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Крім цього, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України «Про соціальні послуги», у тому числі (але не виключно) у випадках, які зазначені у цьому підпункті.
Винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов'язану з тимчасовою втратою працездатності.
Підпункт 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ передбачає, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ, а також ставку військового збору 1,5 відсотка, встановлену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Таким чином, фізична особа – підприємець є щодо себе одночасно страхувальником і застрахованою особою, самостійно нараховує виплати, пов’язані з тимчасовою втратою працездатності, отримує фінансування на спеціальний рахунок і як податковий агент зобов’язана своєчасно та в повному обсязі нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний внесок.
Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску, зобов'язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Отже у фізичної особи – підприємця як податкового агента щодо доходу у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності, відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПКУ виникає обов’язок подавати контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – податковий розрахунок), з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку (далі – Порядок № 4) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами.
Згідно із Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку № 4, в податковому розрахунку самозайнята особа відображає нараховану та виплачену суму такого доходу за ознакою «127», а також суми нарахованого та перерахованого податку на доходи фізичних осіб і військового збору.
Разом з цим зауважуємо, що зазначена позиція погоджена Міністерством фінансів України.
Щодо питання 2
На виконання ст. 8 Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року № 2456-VI наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» затверджена класифікація доходів бюджету, згідно з якою, зокрема: 11010400 - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата; 11011000 - військовий збір.
Також зазначаємо, що інформацію про реквізити бюджетних рахунків, у т. ч. коди бюджетної класифікації, для сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) ви можете дізнатися на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна / Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Щодо питання 4
Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи визначено ст. 179 ПКУ.
Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, крім випадків, коли подання податкової декларації прямо передбачено ПКУ, якщо такий платник податку отримував, зокрема, доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу.
У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, зокрема, отримані від податкових агентів.
Щодо питання 5
Стосовно документів, які необхідно надати до банку для перерахування допомоги по тимчасовій непрацездатності із спеціального рахунку на рахунок застрахованої особи, пропонуємо звернутися до Національного банку України.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
______________________________________________________________________________________________Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
