Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення, щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні повідомляє що, є фізичною особою – підприємцем та перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи.
Відповідно до Договору оренди земельної ділянки від року (далі – Договір) платник податків прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для городництва, що знаходиться на території , , .
Між фізичною особою – підприємцем та року було підписано Додаткову угоду до Договору, щодо зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та відповідно зміни суми орендної плати.
У березні поточного року платником податків було подану Податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларація) з Додатком 1 Відомості про наявність земельних ділянок, як довідкову. Відповідно до Декларації було сплачено першу частину єдиного податку 10 відсотків від загальної нарахованої суми.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи потрібно фізичній особі – підприємцю подавати Додаток 3 до Декларації, нараховувати та сплачувати мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ)?
2. У зв’язку з підписанням Додаткової угоди до Договору щодо зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відповідно зміни суми орендної плати чи потрібно подавати уточнюючу Декларацію?
Щодо першого питання
Відповідно до п.п. 14.1.1142 п. 14.1 ст. 14 Кодексу МПЗ – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Особливості визначення загального мінімального податкового зобов'язання платників єдиного податку встановлено ст. 2971 Кодексу.
Згідно з п. 2971.1 ст. 2971 Кодексу платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається мінімальне податкове зобов'язання, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок;
сума загального мінімального податкового зобов'язання, сума мінімального податкового зобов'язання щодо кожної земельної ділянки;
загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до пунктів 2971.2, 2971.3, 2971.4 або 2971.5 ст. 2971 Кодексу витрат на оренду земельних ділянок (далі у цій статті - загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;
різниця між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
При цьому згідно з п. 2971.5 ст. 2971 Кодексу до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться, зокрема:
20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларації).
Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік здійснюється у додатку 3 до Декларації (далі – Додаток 3), який є її невід’ємною частиною та подається як до звітної Декларації, так і до загальної Декларації.
Згідно з абзацом шостим п. 381.2 ст. 381 Кодексу МПЗ не визначається, зокрема, для:
земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів.
Таким чином, оскільки земельна ділянка сільськогосподарського призначення на праві користування належить фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку четвертої групи, то положення, визначені абзацом шостим п. 381.2 ст. 381 Кодексу, не можуть бути застосовані, а отже нарахування МПЗ здійснюється на загальних підставах.
Щодо другого питання
Відповідно до п.п. 295.9.5 п. 295.9 ст. 295 Кодексу платники єдиного податку четвертої групи зобов’язані у разі, коли протягом податкового (звітного) періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв'язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування:
уточнити суму податкових зобов’язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;
подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку.
Таким чином, положеннями п.п. 295.9.5 п. 295.9 ст. 295 Кодексу не встановлено обов’язку щодо подання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку четвертої групи уточненої декларації платника єдиного податку четвертої групи у разі зміни нормативно грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарських угідь, отриманих такою особою у користування.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
