Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення приватного фермерського Господарства щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань щодо особливостей застосування мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Орендодавець – міська рада, на підставі рішення міської ради надала у строкове платне користування Господарству земельні ділянки сільськогосподарського призначення під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, які розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів територіальної громади площею 10,3 га терміном на 1 рік. Земельні ділянки без кадастрових номерів, не зареєстровані в реєстрі нерухомого майна.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання: чи нараховується на дані земельні ділянки МПЗ?
Відповідно до пп. 14.1.1142 п. 14.1 ст. 14 Кодексу МПЗ – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 381.1.4 п. 381.1 ст. 381 Кодексу).
Особливості визначення загального МПЗ платників єдиного податку встановлено ст. 2971 Кодексу.
Платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік (абзац перший п. 2971.1 ст. 2971 Кодексу).
Відповідно до п. 381.4 ст. 381 Кодексу у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) - починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.
У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.
Враховуючи зазначене, обов'язок з визначення загального МПЗ виникає у власників (користувачів) земельних ділянок сільськогосподарського призначення відповідно до державної реєстрації переходу права власності або права користування.
Додатково повідомляємо, що згідно п. 1 ст. 93 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно із ст. 6 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.98 № 161- XIV (далі – Закон № 161) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗКУ, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Статтями 125, 126 ЗКУ встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ст.ст. 6, 19, 25 Закону №161 орендар земельної ділянки зобов’язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди, тому платники єдиного податку четвертої групи не звільняються від обов’язку щодо проведення державної реєстрації укладених договорів оренди земельних ділянок.
Крім того, згідно з частиною першою ст. 15 Закону № 161 істотними умовами договору оренди землі є:
об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
дата укладення та строк дії договору оренди.
Оскільки обставини, зазначені у зверненні, потребують аналізу документів та матеріалів, для отримання роз’яснення з порушеного у зверненні питання та висновків з питань практичного застосування норм податкового законодавства, пропонуємо Господарству звернутися до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки з наданням усіх копій документів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником, якому надано таку консультацію.
