Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що керівником Відокремленого підрозділу неурядової організації (далі – Відокремлений підрозділ), місце знаходження якого: .
Сама ж , яка створила Відокремлений підрозділ, заснована та діє відповідно до законодавства Естонської Республіки (надалі - Неурядова організація). Варто також зауважити, що місцем проживання є саме Естонська Республіка.
З є членом правління Неурядової організації (до його функції як члена правління Неурядової організації належить, зокрема, управління Відокремленим підрозділом) та з яким укладено згідно законодавства Естонської Республіки договір цивільно-правового характеру щодо виконання ним відповідних функцій члена правління Неурядової організації (надалі - Договір).
Необхідно підкреслити, що відповідно до законодавства Естонської Республіки з членом правління не може бути укладено трудового договору.
На підставі Договору отримує винагороду від Неурядової організації (таким чином, податки та інші обов'язкові платежі із суми цієї винагороди нараховуються та сплачуються на території та відповідно до законодавства Естонської Республіки; у цьому контексті варто звернути увагу, що ставки зазначених податків та інших обов'язкових платежів такі ж, як і при укладенні трудового договору).
Просимо зауважити, що між Відокремленим підрозділом та (як його керівником) не укладено ані трудового, ані цивільного-правого договору (відповідно, заробітну плату чи іншу форму винагороди на території України не отримує).
У цьому контексті важливо зазначити, що відповідно до ст. 54 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» (далі - Закон) трудові відносини іноземців, які працюють в Україні, не регулюються правом України, якщо іноземець за межами України уклав з іноземним роботодавцем трудовий договір про виконання роботи в Україні (якщо інше не передбачено міжнародними договорами України).
Враховуючи вищезазначене, було зроблено попередній висновок, що Відокремлений підрозділ не повинен сплачувати заробітну плату або будь-яку іншу форму винагороди у зв'язку з виконанням ним функцій керівника Відокремленого підрозділу. Відповідно, податки та інші обов'язкові платежі у зв'язку з виконанням функцій керівника Відокремленого підрозділу не повинні нараховуватись та сплачуватись на території України.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:
1. Чи зобов'язаний Відокремлений підрозділ сплачувати заробітну плату або будь-яку іншу форму винагороди у зв'язку з виконанням ним функцій керівника Відокремленого підрозділу та, відповідно, нараховувати та сплачувати як податковий агент податки та інші обов'язкові платежі на території та у відповідності до законодавства України?
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – нерезидент.
Об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні (п.п. 163.2.1 п. 163.2 ст. 163 Кодексу).
Порядок оподаткування доходів нерезидентів визначено п. 170.10 ст. 170 Кодексу, згідно з п.п. 170.10.1 якого доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV Кодексу для нерезидентів).
У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів ( п.п. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 Кодексу).
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема:
доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).
Також вказані доходи, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексу, застосовуються правила міжнародного договору.
Порядок застосування міжнародного договору щодо доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначений у ст. 103 Кодексу.
Згідно з п.п. 1 п. 3 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124), основним завданням Міністерства економіки України є забезпечення формування та реалізація, зокрема державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу.
Отже, з питання правомірності не нарахування фізичній особі – нерезиденту, який працює у Відокремленому підрозділі як керівник, доходу у вигляді заробітної плати або винагороди доцільно звернутися до Міністерства економіки України.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.