Державна податкова служба України розглянула звернення щодо питань оподаткування операцій з продажу частки нерезидента у статутному капіталі української компанії іншому нерезиденту за межами України, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що Товариством розглядається можливість здійснення операції з продажу юридичною особою – нерезидентом, зареєстрованою в Австрійській Республіці (частка у статутному капіталі Товариства складає 75%), своєї частки в статутному капіталі на користь іншої юридичної особи – нерезидента. Основна частина активів Товариства (83%) становлять основні засоби – об’єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля та вартість будь-яких її капітальних поліпшень.
За умовами договору купівлі-продажу корпоративних прав передбачено здійснення розрахунку за частку в статутному капіталі Товариства поза межами території України, отримавши при цьому інвестиційний прибуток.
Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань щодо:
1. Чи виступає Товариство податковим агентом на території України при здійсненні операції з купівлі-продажу корпоративних прав між юридичними особами – нерезидентами, які проводять розрахунки поза межами території України?
2. Якщо так, то відповідно до якої статті Конвенції та які саме податкові зобов’язання виникають у Товариства, в які терміни та в якій сумі (відсотковому значенні) відрахування повинні бути зроблені?
Щодо питання 1
Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначено п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Відповідно до п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу до доходів нерезидента з джерелом їх походження з України, які підлягають оподаткуванню згідно з цим пунктом, належить, прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження наступних інвестиційних активів:
цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб резидентів, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «а» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 цього Кодексу;
акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «а» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, що відповідають таким умовам:
а) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та
б) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи - резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалась за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій юридичній особі - резиденту України або використовується такою юридичною особою - резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей абзаців четвертого та шостого п.п. «е» цього підпункту) та нерухомого майна (для цілей абзаців п’ятого та шостого п.п. «е» цього підпункту) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи.
Резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України (п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).
У разі якщо нерезидент набуває право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім - шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 цього пункту, у іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні відповідно до норм цього пункту, нерезидент, який набуває право власності, зобов’язаний утримати податок з прибутку від відчуження інвестиційного активу, виплаченого на користь іншого нерезидента, за ставкою в розмірі 15 відсотків та за його рахунок, задекларувати та перераховувати до бюджету України податок під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країною резиденції особи, на користь яких здійснюється виплата, що набрали чинності.
Такий нерезидент - покупець зобов’язаний не пізніше дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину. Взяття на облік таких нерезидентів здійснюється в порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 цього Кодексу.
Прибуток від здійснення операцій, визначених у п.п. «е» п.п. 141.4.1 цього пункту, визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу. Якщо на вимогу особи, яка відповідно до цього підпункту є відповідальною за сплату податку з прибутку від здійснення такої операції, нерезидент, який відчужує інвестиційний актив, не надає документи, що підтверджують витрати на придбання такого активу, базою оподаткування податком на такий прибуток є вартість операції з відчуження інвестиційного активу.
Таким чином, при здійсненні операції з купівлі-продажу корпоративних прав української компанії між юридичними особами – нерезидентами, які проводять розрахунки поза межами території України, Товариство не виступає податковим агентом на території України, а обов’язок щодо сплати податку з прибутку від відчуження інвестиційного активу, виплаченого на користь іншого нерезидента, покладається на нерезидента – покупця у разі якщо нерезидент -продавець не має постійного представництва в Україні.
Щодо питання 2
Згідно з ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, із змінами, внесеними до неї відповідним Протоколом, ратифікованим Законом України № 1099-IX від 16.12.2020, який набрав чинності 25.06.2021 (далі – Конвенція), застосовуються до «осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1 Конвенції) і поширюються на існуючі в Договірних Державах податки, одним з яких, зокрема в Україні, є податок на прибуток підприємств (п. 2 ст. 2 Конвенції).
У розумінні Конвенції термін «особа» включає фізичну особу, компанію і будь-яке інше об’єднання осіб (п. 1 ст. 3 Конвенції). Резиденція осіб, на яких поширюються положення Конвенції, визначається за критеріями, встановленими ст. 4 (Резидент) Конвенції.
Доходи, що одержуються особою, яка у контексті Конвенції є «резидентом Договірної Держави» (України чи Австрії), від відчуження окремих видів майна (майнових прав), яке належить цій особі на правах власності, зокрема, корпоративних прав, є предметом розгляду ст. 13 (Приріст вартості майна) Конвенції.
Відповідно до п. 1 ст. 13 Конвенції «доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від відчужування нерухомого майна, як воно визначено у статті 6 і яке міститься у другій Договірній Державі, можуть оподатковуватись у цій другій Державі».
Згідно з п. 2 ст. 13 Конвенції «доходи, одержувані резидентом Договірної Держави від відчужування:
a) акцій, які одержують свою вартість або більшу частину вартості прямо або посередньо від нерухомого майна, розташованого в другій Договірній Державі, або
b) паїв у товаристві, активи якого складаються переважно з нерухомого майна, розташованого в другій Договірній Державі, або з акцій, як вони визначені в підпункті a) вище,
можуть оподатковуватись у цій другій Державі» .
«Доходи від відчужування будь-якого майна, іншого ніж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3 і 4 цієї статті, оподатковуються тільки в Договірній Державі, резидентом якої є особа, що відчужує майно» (п. 5 ст. 13 Конвенції).
Термін «нерухоме майно», який використовується у ст. 13 Конвенції, відповідно до п. 2 ст. 6 (Доходи від нерухомого майна) Конвенції «повинен мати те значення, яке він має у законодавстві Договірної Держави, в якій міститься це майно. Цей термін повинен у будь-якому випадку включати майно, допоміжне щодо нерухомого майна, худобу і обладнання, використовувані в сільському і лісовому господарстві, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власності, узуфрукт нерухомого майна і права на перемінні або фіксовані платежі як компенсації за розробку або право на розробку мінеральних запасів, джерел та інших природних ресурсів; морські, річкові і повітряні судна не розглядаються як нерухоме майно» .
Щодо інших термінів та понять, які використовуються у ст. 13 Конвенції, то відповідно до п. 2 ст. 3 Конвенції «при застосуванні Договірною Державою цієї Конвенції будь-який термін, не визначений у ній, має те значення, яке надається законодавством цієї Держави щодо податків, на які поширюється ця Конвенція, якщо з контексту не випливає інше» .
З урахуванням зазначеного, доходи, отримані особою, яка у розумінні Конвенції є резидентом Австрії, від відчужування паю (частки) у статутному капіталі товариства - резидента України, активи якого складаються переважно з нерухомого майна, розташованого в Україні, або з акцій, вартість або більша частина вартості яких одержується прямо або посередньо від нерухомого майна, розташованого в Україні, підпадають під дію п. 2 ст. 13 Конвенції, тобто оподатковуються в Україні за правилами оподаткування таких доходів, визначеними відповідними положеннями Кодексу.
Доходи резидента Австрії, отримані від відчуження паїв (часток) у статутному капіталі резидента України, інших, ніж ті, що зазначені у п.п. «b» п. 2 ст. 13 Конвенції, відповідно до п. 5 ст. 13 Конвенції підлягають оподаткуванню у країні, резидентом якої є особа, що відчужує такі паї (частки), тобто в Австрії, і, відповідно, ці доходи звільняються від оподаткування в Україні.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
