Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства, та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні повідомила, що зареєстрована фізичною особою – підприємцем, перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку другої групи, не є платником податку на додану вартість (далі – ПДВ).
Станом на сьогодні платником розглядається можливість реалізації технічно складних побутових товарів – годинників (не з дорогоцінних металів та без дорогоцінних каменів – що не підпадає під ознаки ювелірного виробу, є новими, не перебували у вжитку та не є антикваріатом), у магазині роздрібної торгівлі (на одній торговій площі разом із іншими групами товарів, такими як одяг, взуття та аксесуари). Реалізація годинників буде здійснюватись по договору комісії (згідно якого я виступаю комісіонером).
У зв’язку із цим у платника є необхідність у отриманні консультації в частині обрання класів згідно Класифікації видів економічної діяльності (ДК 009:2010) для вірного відображення виду діяльності, як посередника (комісіонера) із роздрібної торгівлі годинниками. Зокрема, було здійснено аналіз та обрано наступні КВЕДи:
Клас 47.19 КВЕД-2010 «Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах» включає діяльність універсальних магазинів, які здійснюють торгівлю довільним асортиментом товарів, у т.ч. одягом, меблями, побутовими приладами, залізними виробами, косметичними засобами, ювелірними виробами, іграшками, спортивними товарами тощо Клас 47.77 КВЕД-2010 «Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах».
Також є практична необхідність в отриманні консультації по обранню коду господарської діяльності з КВЕД, як комісіонера (посередника) з роздрібної торгівлі – чинний класифікатор (ДК 009:2010) не містить поняття «комісія», лише «діяльність посередників у торгівлі». Проте, клас 46.1 «Оптова торгівля за винагороду чи на основі контракту» відноситься лише до комісіонерів, які здійснюють оптову торгівлю, а не роздрібну. У зв’язку із чим виникає складність у визначенні вірного виду діяльності для операцій з роздрібної торгівлі в межах договору комісії (як комісіонер).
Окрім того, є практична необхідність в отримані консультації щодо правильності обліку товарів, які будуть реалізовуватись в межах одного магазину – годинників та інших груп товарів, які не відносяться до технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння – одяг, взуття, аксесуари.
У зв’язку з чим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи буде, фізична особа-підприємець платник єдиного податку 2 групи не платник ПДВ, зобов’язаний при проваджені діяльності з продажу технічно складних побутових товарів (наручних годинників) на підставі договору комісії (за яким я комісіонер) вести облік товарних запасів щодо всіх товарів без винятку, які знаходяться в реалізації, чи лише відносно певних видів та категорій товарів (годинників)?
2. Для того, щоб здійснювати реалізацію товарів – годинників (не з дорогоцінних металів та без дорогоцінних каменів – що не підпадає під ознаки ювелірного виробу), за договором комісії (як комісіонер) у магазині роздрібної торгівлі разом із іншими групами товарів (одяг, взуття та аксесуари) чи можу я зазначати/обрати (зареєструвати) клас 47.19 КВЕД-2010 чи буде цього достатньо для здійснення такої діяльності?
3. Для того, щоб здійснювати реалізацію товарів – годинників (не з дорогоцінних металів та без дорогоцінних каменів – що не підпадає під ознаки ювелірного виробу), за договором комісії (як комісіонер) у магазині роздрібної торгівлі разом із іншими групами товарів (одяг, взуття та аксесуари) чи можу я зазначати/обрати (зареєструвати) клас 47.77 КВЕД-2010 чи буде цього достатньо для здійснення такої діяльності?
4. Для того, щоб здійснювати реалізацію товарів – годинників (не з дорогоцінних металів та без дорогоцінних каменів – що не підпадає під ознаки ювелірного виробу, які є новими та невживаними, не антикваріатом) за договором комісії (як комісіонер) у магазині роздрібної торгівлі чи потрібно мені зазначати/обрати (зареєструвати) вид діяльності згідно КВЕД-2010 на комісійну торгівлю (як комісіонеру) якщо так, то який?
Щодо першого питання
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом Українивід 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання. Встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання(далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено статтею 3 такого Закону.
Відповідно до п.п 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Частиною першою ст. 295 Господарського кодексу України визначено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє.
Консигнація – форма комісійного продажу товару, при якій його власник (консигнант, комітент) передає комісіонеру (консигнаторові) товар для реалізації зі складу комісіонера. При цьому товар, що надійшов на склад комісіонера, залишається власністю консигнанта (комітента) до моменту його реалізації. Як правило, якщо товар не реалізується тривалий час (наприклад, більше року), то він повертається назад консигнанту за його рахунок.
Торгівля – процес купівлі-продажу товару шляхом укладання двосторонньої угоди між продавцем і покупцем (в усній чи письмовій формі).
Комісійна торгівля – здійснення торговельними організаціями продажу товарів за дорученням і за рахунок комітента за певну винагороду.
Таким чином, на Підприємця як комісіонера (в контексті звернення), який приймає оплату за товари та передає право власності на них покупцю, поширюється дія Закону № 265 на загальних підставах.
Ведення обліку товарних запасів регламентовано положеннями п. 12 ст. 3 Закону № 265.
Відповідно до ст. 3 Закону № 265 наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку.
Дія Порядку № 496 поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такої фізичної особи – підприємця.
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 затверджено Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – Перелік).
Враховуючи викладене та як відповідь на питання, повідомляємо, що у разі, якщо Підприємець здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, зокрема, годинників по договору комісії, які входять до Переліку, на нього поширюються вимоги Порядку № 496 щодо ведення обліку товарних запасів на загальних підставах стосовно всіх видів та категорій товарів, які знаходяться в реалізації.
Щодо другого, третього та четвертого питання
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу фізичні особи – підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування та обрали другу групу платника єдиного податку, мають право здійснювати господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Також вичерпний перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, визначено у п. 291.5 ст. 291 Кодексу.
Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Кодексу реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, відомості про види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 Кодексу).
Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 Кодексу у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності (далі – КВЕД ДК 009:2010), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 11.10.2010 № 457.
В абзаці восьмому п. 1 КВЕД ДК 009:2010 визначено, що КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Водночас класифікація є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте не завжди адаптована до цього повною мірою. Отже, Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв'язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов'язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності – це припущення, а не доказ.
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного за власним бажанням обирає відповідно до КВЕД ДК 009:2010 вид господарської діяльності, який планує здійснювати.
Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець, яка планує здійснювати діяльність з торгівлі годинниками, що не інструктовані дорогоцінним камінням і не належать до ювелірних виробів, може бути платником єдиного податку другої групи, за умови дотримання усіх вимог, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу.
Слід зауважити, що для встановлення до якого виду відноситься обрана Вами господарська діяльність, доцільно звернутись до Державної служби статистики України.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
