Головне управління ДПС у Рівненській області, за результатами розгляду звернення платника податків на отримання індивідуальної податкової консультації щодо необхідності ведення Форми обліку товарних запасів, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, із змінами та доповненнями, далі – Кодекс, в межах компетенції, повідомляє наступне.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що з 01.04.2022 він є платником єдиного податку за ставкою 3%, платником податку на додану вартість. Господарська діяльність здійснюється за основним КВЕД 17.29 «Виробництво iнших виробiв з паперу та картону» та КВЕД 46.90 «Неспецiалiзована оптова торгiвля». Платник податків (замовник) має двох основних постачальників продукції (підрядник), з якими укладено договори підряду на виготовлення поліграфічної продукції. Відповідно до укладених договорів, передача замовнику виготовленої поліграфічної продукції відбувається на складі підрядника. Замовник отримує від підрядника видаткові накладні на товар, згідно з якими право власності на товар переходить замовнику. Товар зі складу підрядника одразу, або протягом декількох днів, відвантажується покупцям замовника, з якими укладено відповідні договори постачання товарів, власного складу замовник не має. Платник податків співпрацює лише із фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, оплата за реалізовані товари здійснюється виключно на поточний рахунок платника податків (у форматі IBAN).
Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
Чи потрібно платнику податків вести Форму обліку товарних запасів?
Якщо потрібно вести Форму обліку товарних запасів, то яку адресу необхідно зазначити як місце продажу, якщо фактично власного складу платник податків не має, а всі товари відразу відвантажуються зі складу Підрядника покупцям платника податків?
Перед наданням відповіді на поставлені податковому органу питання, звертаємо увагу Підприємця, що підпунктом 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація – це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Пунктом 52.1 статті 52 Кодексу передбачено, що за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.
Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити, зокрема, зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин).
При цьому посилання в ньому на складність застосування норм Кодексу не має жодного відношення до порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та норм прямої дії Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), що є спеціальним.
Звертаємо увагу, що звернення Підприємця не містить визначення конкретних норм, щодо застосування яких Підприємець просить надати роз’яснення.
Водночас, наведених фактичних обставин достатньо для надання допомоги контролюючим органом з питань практичного застосування норм податкового та іншого законодавства у вигляді індивідуальної податкової консультації.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом № 265 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання. Встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання(далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено статтею 3 такого Закону.
Ведення обліку товарних запасів регламентовано положеннямипункту 12 статті 3 Закону № 265.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265, наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців(далі – ФОП), у тому числі платників єдиного податку.
Порядок № 496 визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на ФОП, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахунки в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку (пункт 1 розділу II Порядку № 496).
Документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Так, відповідно до підпункту 5 пункту 3 розділу II Порядку № 496 ФОП вносить до графи 8 Форми обліку, зокрема, відомості щодо загальної вартості товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через РРО/ПРРО).
Вибуттям товарів для цілей цього Порядку № 496 вважається продаж товарів з розрахунком в безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування РРО/ПРРО.
Слід зазначити, що переказ коштів із поточного рахунку на поточний рахунок також містить всі ознаки розрахункових операцій.
Пунктом 2 розділу II Порядку № 496 визначено, що форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або електронній формі.
Форма обліку має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки ФОП або серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об'єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші.
Виходячи з наведеного вище, та як відповідь на питання 1, повідомляємо, що Підприємець, який відповідно до законодавства має застосовувати РРО/ПРРО, але використовує право щодо їх незастосування, передбачене лише Законом № 265 та пов’язане із способом проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, не звільняється від обов’язку вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації, відповідно доПорядку № 496.
Надаючи відповідь на поставлене питання 2, слід зазначити, що саме по собі укладення договорів підряду на виготовлення поліграфічної продукції(в контексті звернення) не є визначальним та жодним чином не впливає на обов’язок ведення обліку товарних запасів в описаних у зверненні обставинах, а тому Підприємець може зазначати в формі обліку адресу його офісу, як місце продажу.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію, та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.
____________________________________________________________________
Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію
