Головне управління ДПС у Донецькій області за результатами розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо надання роз’яснень з питань застосування норм податкового законодавства, зокрема, при оформленні товарно – транспортної накладної, видаткової накладної як первинного документа, необхідності формування інших первинних документів, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що здійснює закупівлю товару задля подальшого продажу у виробника на умовах франко – завод. Згідно з договірними домовленостями право власності на товар переходить від постачальника (виробника) до платника податків у день підписання видаткових накладних. У свою чергу платник податку після прийняття товару на складі виробника та підписання видаткових накладних здійснює постачання товару власному покупцю за окремим договором поставки на умовах DDP згідно з ІНКОТЕРМС-2010, з умовою про перехід права власності товару від платника до покупця у день підписання видаткових накладних. Відвантаження товару платником до покупця відбувається того ж дня, що й прийняття товару від виробника та підписання видаткових накладних (день у день). Логістичні зобов’язання з доставки товару покладені на платника, як за договором з виробником, так і покупцем.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Чи може платник податків вказувати себе у товарно – транспортній накладній як вантажовідправника за описаних обставин відвантаження товару з складу виробника третій особі у день переходу права власності на товар (підписання видаткових накладних)?
2. Чи достатньо у такому випадку наявності лише видаткової накладної на товар? Чи потребує у даній ситуації відображення господарської операції у первинних документах, відмінних від видаткової накладної?
3. Чи спричинятиме відсутність товарно – транспортної накладної визнання господарської операції закупівлі товару платником податків у виробника внаслідок того, що товар не переміщується на об’єкти оподаткування (форма № 20-ОПП) платника, а в той же день відвантажується власному покупцю такої особи за окремим договором поставки?
4. Чи повинен платник податків подавати додаткові повідомлення до податкової служби, у зв’язку з таким типом господарської операції?
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Органи Державної податкової служби України (далі – органи ДПС) здійснюють свою діяльність в порядку та у межах компетенції, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс), іншими нормативно – правовими актами з питань діяльності органів ДПС.
Відповідно до пункту 52.1 статті 51 Кодексу за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такі контролюючі органи.
Статтею 1 Кодексу визначеного сферу дії цього Кодексу. Відповідно до статті 1 Кодексу регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.
Функції контролюючих органів визначені статтею 19[pic] Кодексу.
Зокрема, відповідно до підпункту 191.1.28 пункту 191.1 статті 191 Кодексу передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надають індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична на власний рахунок ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Частиною 6 статті 128 Господарського кодексу України передбачено, що громадянин – підприємець зобов’язаний, зокрема, вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Вимоги щодо складання первинних документів, які містять відомості про господарську операцію, визначені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV, із змінами та доповненнями.
Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, поняття товарно – транспортної накладної, правила укладення договорів про перевезення вантажів автомобільним транспортом, правила оформлення документів на перевезення, т.ч. товарно – транспортної накладної, визначені у Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568.
Виходячи з вищевикладеного, розгляд першого, другого, третього питань не належить до компетенції податкового органу.
Що стосується надання додаткових повідомлень до податкової служби, ГУ ДПС повідомляє таке.
Згідно з інформаційними базами ДПС України у платника податків об'єкти оподаткування платника податків відсутні.
Відповідно до пункту 63.3 статті 63 Кодексу платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.
Відповідно до пункту 8.1 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за №1562/20300, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588) платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.
Згідно з пунктом 8.4 розділу VIII Порядку № 1588 повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У повідомленні за формою
№ 20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Виходячи з вищевикладеного, якщо при здійсненні господарської діяльності платник податків використовує об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду, то такий платник зобов'язаний подати до контролюючого органу повідомлення за формою
№ 20-ОПП.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
____________________________________________________________________________ ____Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
