Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, Товариство в процесі здійснення господарської діяльності укладає цивільно-правові договори про надання послуг/виконання робіт з фізичними особами – підприємцями, які мають податкові адреси в різних регіонах України, зокрема, місце реєстрації в тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях.
У зв’язку з чим виникають питання, як слід здійснювати оподаткування при нарахуванні доходів, які виплачуються на користь фізичних осіб – підприємців, які мають податкову адресу в тимчасово окупованих територіях м. Херсон та м. Маріуполь.
Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. З якого моменту м. Маріуполь та м. Херсон слід визнавати окупованою територією і на підставі яких нормативно-правових актів?
2. Чи правильно платник розуміє, що п.п. 26.10 п. 26 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу щодо нарахування і утримання податку на доходи з фізичних осіб із сум доходу від здійснення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем, податковою адресою яких є тимчасово окупована територія, яка була окупована Російською Федерацією після 24 лютого 2022 року, застосовується і може бути розповсюджений на зазначених вище фізичних осіб – підприємців виключно з моменту набрання чинності Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», тобто із 06 травня 2023 року, коли Кабінету Міністрів України було надано право делегувати повноваження щодо визнання територій тимчасово окупованими Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій?
Щодо першого – другого питань
Відповідно до п. 26 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу установлено, що тимчасово, на період дії Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон № 1207) для платників податків, які на дату втрати чинності Законом України від 12 серпня 2014 року № 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (втратив чинність 21.11.2021) мають податкову адресу та/або об’єкти оподаткування на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (далі – тимчасова окупована територія), Кодекс застосовується з урахуванням особливостей, визначених у п. 26 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Термін «тимчасово окупована територія» для цілей п. 26 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу вживається у значенні, визначеному в Законі № 1207.
Так, частиною першою ст. 1 Закону № 1207 встановлено, що тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі – тимчасово окупована територія) є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Для цілей Закону № 1207 тимчасово окупованою територією визначається, зокрема, інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 3 частини першої ст. 3 Закону № 1207).
Разом з тим згідно з п. 7.3 ст. 7 Кодексу будь-які питання щодо оподаткування регулюються Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 26.10 п. 26 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу у разі здійснення нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям (незалежно від системи оподаткування), податковою адресою яких є тимчасово окупована територія, доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 та п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 Кодексу.
Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до цього підпункту, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та/або доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.
Таким чином, положення п.п. 26.10 п. 26 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу застосовуються до фізичних осіб – підприємців, які мають податкову адресу та/або об’єкти оподаткування на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Одночасно слід зазначити, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, територія Маріупольського району за вийнятком с. Заїченко, с. Пікузи віднесена до тимчасово окупованої території з 05.03.2022, Херсонська міська територіальна громада була віднесена до тимчасово окупованої з 01.03.2022 по 11.11.2022.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
