Головне управління ДПС у Запорізькій області за результатами розгляду звернення платника податків про надання індивідуальної податкової консультації щодо виконання платником податків податкового обов'язку після відновлення такої можливості та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що до початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України він був платником єдиного податку IV групи та здійснював господарську діяльність на території, яка є тимчасово окупованою починаючи з 26 лютого 2022 року. Платником господарську діяльність припинено. Бухгалтерські, статистичні та фінансово-господарські документи за період до 24.02.2022 втрачено. 23.11.2022 платник отримав рішення контролюючого органу щодо неможливості своєчасного виконання платником податку свого податкового обов’язку. Підприємство планує змінити місцезнаходження з тимчасово окупованої території на не окуповану територію та в подальшому відновити господарську діяльність.
Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
З якої дати (періоду) платник повинен розпочати ведення податкового та бухгалтерського обліку після відновлення господарської діяльності? Які дії підприємства по повідомленню ДПС у зв’язку з цим?
Бухгалтерські, статистичні та фінансово-господарські документи за період до 24.02.2024 відновленню не підлягають. Які у зв’язку з цим податкові наслідки для підприємства?
Яку систему оподаткування повинно обрати підприємство після відновлення господарської діяльності?
Протягом 2023-2024 року підприємство за рахунок поверненої передплати (за якою було зроблено коригування податкового кредиту) придбало основні засоби, запчастини та інші матеріали на підконтрольній території з метою відновлення господарської діяльності на неокупованій території України. Відображення коригування податкового кредиту та вхідного податкового кредиту від операцій з придбання буде в подальшому зафіксовано у податковій звітності після відновлення господарської діяльності та можливості виконання платником податку свого податкового обов’язку. Які у зв’язку з цим податкові наслідки для підприємства?
Щодо питання 1
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (зі змінами).
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Пунктом 44.1 ст.44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобовʼязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повʼязаних з визначенням обʼєктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, повʼязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з п. 44.3 ст.44 Кодексу платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ст. 44 Кодексу, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:
2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до ст. 39 і ст. 392 Кодексу;
1825 днів - для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними п. 133.1 ст. 133, п.п. 133.2.2 п. 133.2 та п. 133.4 ст. 133 Кодексу, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з п.п. 44.3.1 цього пункту;
1095 днів - для інших документів, на які не поширюються вимоги п.п. 44.3.1 та 44.3.2 цього пункту;
1095 днів - для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.
Строки зберігання документів та інформації, визначені цим пунктом, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої цим Кодексом, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - з дня завершення строку їх дії).
У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 Кодексу, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до ст. 39 і ст. 392 Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.
Передбачені цим пунктом строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 Кодексу.
Крім того, при визначенні строків зберігання документів враховуються вимоги п.522 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу, згідно яких на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 Кодексу.
Податковим законодавством не передбачено повідомляти органи ДПС про початок ведення податкового та бухгалтерського обліку після відновлення господарської діяльності.
Щодо питання 2
Спецiальнi правила для підтвердження даних, визначених у податковій звiтностi платника податків/податкового агенту, у разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів через бойові дії та окупацію, встановлені п.п. 69.28 п. 69 розділу ХХ «Перехiднi положення» Кодексу.
Підставами неможливості пред’явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).
Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв’язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від’ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від’ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв’язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов’язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.
Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.
Втрата документів, що не пов’язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.
Обов’язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.
У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов’язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається Кабінетом Міністрів України постановою від 06.12.2022 №1364, якою визначено механізм формування єдиного переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Сам перелік був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведеться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (зі змінами).
Щодо питання 3-4
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX Кодексу.
Так, відповідно до абзацу першого пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX Кодексу у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст. ст. 39 і 39 2, п. 46.2 ст. 46 Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Як передбачено абзацом дванадцятим пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX Кодексу, платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX Кодексу, та переліки документів на підтвердження затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Порядок № 225), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303, який набрав чинності 06.09.2022 року.
Підстави неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) визначені у п. 1 розділу II Порядку № 225.
Правила подання до контролюючого органу заяви та документів (копій документів), інформації про відсутність можливості виконання податкових обов'язків платниками податків, які мали можливість такого подання на дату набрання чинності Порядком № 225, або у яких після дати набрання чинності цим Порядком з'явилася така можливість, встановлено п. п. 3 та 4 розд. II Порядку № 225.
Відповідно до п. 2 розд. III Порядку № 225 у разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку, визначеного Порядком № 225, до такого платника податків не застосовуються відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.
Пунктом 5 розд. II Порядку № 225 встановлено, що до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку та у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, зобов'язані повідомити, контролюючий орган про відновлення можливості виконання платником податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, податкового обов'язку не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків, шляхом подання повідомлення довільної форми у порядку, передбаченому п. 8 розд. II Порядку № 225.
Таке повідомлення має містити:
повне найменування згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) платника податків;
код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
податкову адресу платника податків;
найменування контролюючого органу, до якого подається повідомлення;
дату подання повідомлення;
дату та номер останнього рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку; найменування контролюючого органу, який прийняв таке рішення та його місцезнаходження;
дату відновлення можливості виконувати свої податкові обов'язки.
З урахуванням вимог Кодексу та Порядку № 225 підтвердженням можливості платника виконувати один із податкових обов'язків щодо подання звітності, сплати податків і зборів може бути визнано подання ним податкової, фінансової звітності, реєстрація податкових накладних, сплата невиконаного податкового зобов'язання, тощо.
Відповідно до п. 8 розд. II Порядку № 225 платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення.
Таким чином, якщо під час дії воєнного стану на території України платник податків не має можливості подати податкову звітність за відповідні податкові (звітні) періоди, що підтверджується відповідним рішенням контролюючого органу згідно з Порядком № 225, то згідно з вимогами абзацу першого пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX Кодексу такий платник податків зобов'язаний подати відповідну податкову звітність за такі звітні періоди протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. За цих умов такий платник податків звільняється від передбаченої Кодексом відповідальності.
У разі, якщо надалі у платника податків з'явилась можливість подати податкову звітність за відповідні податкові (звітні) періоди під час дії воєнного стану на території України, такий платник має повідомити контролюючий орган про відновлення можливості виконання ним такого податкового обов'язку протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості.
Таким чином, з огляду на зазначене та з врахуванням вищенаведених розʼяснень до питань 1-2 даної індивідуальної податкової консультації, платник податків складає податкову звітність на підставі наявних даних бухгалтерського обліку до моменту відновлення первинних бухгалтерських документів та подає її в установлений законодавством термін.
У разі відновлення первинних бухгалтерських документів платник податків має уточнити показники поданої податкової звітності.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються гл. 1 розд. XIV Кодексу.
Так, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Відповідно до пп. 4 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарських товаровиробників належать, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року подають:
загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Зокрема, пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 Кодексу визначено, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відс., сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.
Водночас відповідно до вищезазначеного підпункту п. 298.8 ст. 298 Кодексу встановлено, що якщо така частка не перевищує 75 відс. у зв'язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.
При цьому, відповідно до пп. 10.1 п. 10 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу для цілей, визначених, зокрема, пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 Кодексу, частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік платників єдиного податку четвертої групи, у яких не менше 30 відс. загальної площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у їхній власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, у попередньому податковому (звітному) році розташовувалися не менше шести місяців на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, має дорівнювати або перевищувати 50 відсотків.
Тобто для набуття / щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку - сільськогосподарських товаровиробників зобов'язані подати звітність, визначену пп. 4 п. 291.4 ст. 291, з урахуванням вимог пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 та пп. 10.1 п. 10 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
Враховуючи зазначене, якщо у платника податків з 24 лютого 2022 року настали обставини неможливості виконувати свої податкові обов'язки, зокрема щодо подання звітності, визначеної пп. 4 п. 291.4 ст. 291 Кодексу, такий платник відповідно до пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу та Порядку з дати набуттям такої можливості подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію про набуття можливості виконання такого обов'язку до контролюючого органу. Після подання таких документів та винесення контролюючим органом рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку свого податкового обов'язку такий платник не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей, зобовʼязаний:
подати звітність, визначену пп. 4 п. 291.4 ст. 291 Кодексу з урахуванням вимог пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 та пп. 10.1 п. 10 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, необхідну для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи;
або подати звітність з податку на прибуток підприємств з дотриманням вимог п. 49.2, п.п. 49.18.6 п. 49.18 статті 49 розд. II Кодексу та ст. 137 розд. ІІІ Кодексу.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 гл. 3 розд. ІІ Кодексу).
