Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодексу), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, за результатами розгляду судових справ за судовими рішеннями на користь фізичних осіб з підприємства підлягають стягненню відшкодування матеріальної шкоди, суми завданих збитків внаслідок залиття квартири та моральну шкоду.
Однак такі рішення судів не містять прямої вказівки про те, що суму, призначену до відшкодування фізичній особі, необхідно зменшити на суму утриманих податків (податку з доходів фізичних осіб та військового збору).
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Які суми відносяться до збитків, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування завданої фізичній особі матеріальної шкоди?
2. Яким чином необхідно здійснювати (або не здійснювати) оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором при виконанні судових рішень, з розрахунком необхідних платежів:
стягнення на користь фізичної особи в сумі … на відшкодування матеріальної шкоди;
стягнення на користь фізичної особи завданих збитків внаслідок залиття квартири у розмірі … та моральну шкоду у розмірі …?
3. Чи є підприємство податковим агентом в розумінні п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу щодо сум відшкодування на користь фізичних осіб збитків та матеріальної шкоди, понесених внаслідок заподіяння йому збитків та матеріальної шкоди?
Щодо другого та третього питань
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом (п.п. «а» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 цієї статті).
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору 1,5 відс., встановлену в п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 Кодексу).
Враховуючи викладене, у разі якщо виплата немайнової (моральної) шкоди за рішенням суду здійснюється податковим агентом на користь фізичної особи – платника податків в розмірі, що перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
При цьому підприємство як податковий агент зобов’язано виконати усі функції, визначені Кодексом.
Податковий агент прирівнюється до платників податку і має права та виконує обов’язки, встановлені Кодексом для платників податків (п. 18.2 ст. 18 Кодексу).
Крім того, у разі якщо юридичною особою здійснюється на користь фізичної особи на підставі рішення суду відшкодування збитків внаслідок заподіяння їй матеріальної шкоди (збитки внаслідок залиття квартири), то сума відшкодованих збитків не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.
Щодо першого питання
Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізує державну правову політику.
Таким чином, з питання віднесення сум відшкодування матеріальної шкоди до сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, доцільно звернутися до Міністерства юстиції України.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
