Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно обігу пального, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні Товариство повідомило, що здійснює діяльність із оптової торгівлі пальним без місця зберігання, отримало ліцензію на право оптової торгівлі за відсутності місць оптової торгівлі пальним. Придбане від постачальників пальне доставляється Товариством безпосередньо покупцям бензовозами та зливається в їх ємності для зберігання.
Товариство планує здійснювати оптову торгівлю пальним через обладнані бензовози, які мають технічну можливістю заправляти транспортні засоби покупця безпосередньо в їх паливні баки. Бензовози пересувні, не мають постійного стаціонарного місця стоянки авто. Оплата за реалізоване пальне здійснюватиметься виключно через банківську установу по безготівковому розрахунку.
Враховуючи викладене вище, платник податків запитує:
1. Чи можна вважати оптовою торгівлею пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним відвантаження пального покупцю (юридичній особі або фізичній особі-підприємцю) безпосередньо в бак транспортних засобів
покупця за місцем його діяльності, для здійснення його комерційної діяльності, на умовах договору купівлі-продажу пального, обладнаними засобами рухомого складу, які мають технічну можливість заправляти транспортні засоби, з оплатою по безготівковому розрахунку?
2. Чи достатньо Товариству за описаних обставин мати лише ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним для здійснення запланованої діяльності?
3. Яким обладнанням повинні бути обладнані пересувні акцизні склади-бензовози та чи передбачений вимогами законодавства обов’язок постачальника обладнувати бензовози витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-витратомірами та відповідно дотримання вимог законодавства щодо їх реєстрації, передачі даних, тощо за описаних обставин для здійснення запланованої діяльності?
Щодо питання 1
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).
Відповідно до ст. 1 Закону № 481:
ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку;
оптова торгівля пальним – діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;
роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів;
місце оптової торгівлі пальним – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування; місце роздрібної торгівлі пальним – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування. Згідно із частиною першою статті 15 Закону № 481 оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Відповідно до частини двадцять третьої статі 15 Закону № 481 роздрібна торгівля, зокрема, пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва (частина дев’ята статті 15 Закону № 481).
Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним (частина тридцять восьма статті 15 Закону № 481).
Таким чином, враховуючи викладене вище, діяльність із заправлення безпосередньо в бак транспортних засобів покупця за місцем його діяльності з бензовоза не підпадає під визначення роздрібної торгівлі пальним, не потребує отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Отже, зазначена у зверненні діяльність з відвантаження пального покупцю (юридичній особі або фізичній особі-підприємцю) відповідно до умов договору купівлі-продажу пального безпосередньо в бак транспортних засобів покупця за місцем діяльності такого покупця, з паливозаправників, які мають технічну можливість заправляти транспортні засоби, є оптовою торгівлею пальним. Така діяльність за відсутності місць оптової торгівлі пальним потребує отримання Товариством ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним.
Щодо питання 2
Відповідно до ст. 1 Закону № 481:
зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;
місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Ліцензії на всі види діяльності, передбачені статтею 15 Закону № 481 (зокрема на право зберігання пального) видаються за умови обов'язкової реєстрації об'єкта оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу (частина друга статті 15 Закону № 481).
Згідно із п. 63.3 ст. 63 Кодексу з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Разом з цим ліцензування діяльності з перевезення (переміщення) пального у бензовозах Законом № 481 не передбачено.
Якщо транспортний засіб використовується для переміщення пального, а не його зберігання певний час у певному місці, де наявні об'єкти оподаткування, обов'язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у таких транспортних засобах у Товариства не виникає. Водночас у разі зберігання пального у бензовозах певний час у певному місці, що використовується Товариством на праві власності або користування, необхідно отримувати і ліцензію на право зберігання пального, де наявні об'єкти оподаткування.
Щодо питання 3
Акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України (пп. 14.1.61 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Відповідно абз. 4 п.п. 230.1.5 п. 230. 1 ст. 230 Кодексу, транспортні засоби, що використовуються для переміщення на митній території України пального, не облаштовуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Водночас відповідно до п.п. в) п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу однією із умов, при одночасному виконанні яких операції із заправлення пальним за договорами підряду відносяться до власного споживання, є умова щодо обладнання транспортних засобів, які здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначених в підпункті «б» цього підпункту Кодексу, витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Враховуючи вищевикладене, платник податку має право самостійно на власний розсуд, додержуючись вимог законодавства, визначати схему своєї господарської діяльності, в т. ч. приймати рішення щодо обладнання бензовозів засобами вимірювальної техніки для забезпечення своєї діяльності.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
__________________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
