Оренда землі для ФГ: платник та переоформлення

Державна податкова служба України на звернення фермерського господарства (далі Господарство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації зі сплати орендної плати за земельну ділянку, що надана для створення фермерського господарства, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі Кодекс), в межах компетенції повідомляє. У зверненні поінформовано, що у лютому 2020 року фізичною особою одноосібно створено Господарство, у діяльності якого використовується отримана засновником на праві строкового користування на умовах оренди земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності (договір оренди від 29.10.2023 № 116/57-19 ДО, далі Договір, Ділянка). Господарство, посилаючись на чинне законодавство та висновки Великої Палати Верховного Суду, запитує щодо особи, яка має сплачувати орендну плату за Ділянку, правомірність переоформлення Договору, наслідки та необхідність внесення Договору до статуту Господарства. Податкові зобовязання з плати за землю обчислюються з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу) на підставі даних Державного земельного кадастру, даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо (п. 286.1 ст. 286 Кодексу), а також на підставі договору оренди земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Кодексу). Враховуючи те, що Кодексом не передбачено інших підстав для обчислення орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, а право оренди Ділянки оформлено на фізичну особу, то платником орендної плати за таку Ділянку має бути фізична особа. Надання (передача) фізичній особі, в тому числі на умовах оренди, земельних ділянок для ведення фермерського господарства є обовязковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства, що встановлено положеннями Закону України «Про фермерське господарство». З цього часу землекористувачем земельних ділянок є фермерське господарство, а не фізична особа, якому вона надавалась. Поряд з цим, відповідно до ст. 8 № Закону України «Про оренду землі» (далі Закон) право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім передбачених частиною другою цієї статті випадків. З огляду на викладене, фактична заміна орендаря Ділянки на Господарство із внесенням змін до Договору або укладення додаткових угод до нього є способом відчуження права оренди іншій особі, що заборонено ст. 8 № Закону, та не регулюється Кодексом. Звертаємо увагу, що п. 102.9 ст. 102 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, передбачено зупинення перебігу строків, визначених Кодексом (в тому числі зупинення строків надання індивідуальних податкових консультацій), іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених Кодексом. Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.