Державна податкова служба України розглянула Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питання податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Товариство без повідомлення про наявність об’єктів оподаткування Податком, посилаючись на п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу, просить надати роз’яснення змісту терміну «основна діяльність» суб’єкта господарювання, чи може суб’єкт господарювання мати декілька основних видів діяльності, які критерії виду (видів) діяльності, що класифікуються у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010, є достатніми та необхідними для його (їх) визначення як основного (основних).
Згідно з п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу (далі – п.п. «є») не є об’єктом оподаткування Податком будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Згідно з пп. 5.2, 5.3 ст. 5 Кодексу у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням
Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Державна реєстрація юридичних осіб здійснюється відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755) шляхом внесення записів до Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).
Перелік відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, визначений част. другою ст. 9 Закону № 755, який, зокрема, містить дані про види діяльності юридичної особи. Зміна відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, підлягає державній реєстрації.
Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації. Заяви подаються за формами, встановленими наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.11.2016 за № 1500/29630. Так форма Заяви щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) (форма 2) передбачає блок даних «Види економічної діяльності, у тому числі основний, який вказується першим».
Контролюючі органи отримують відомості з Єдиного державного реєстру у порядку інформаційної взаємодії згідно із Законом № 755, у тому числі дані про види діяльності.
Отже, першоджерелом відомостей щодо видів діяльності, у т.ч. щодо основного виду діяльності, юридичної особи є Єдиний державний реєстр. Дані про види діяльності визначаються юридичною особою самостійно і зазначаються в Заяві щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади).
Загальні положення щодо визначення видів господарської діяльності та їх класифікації встановлені ст. 259 Господарського кодексу України.
Національний класифікатор України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» (далі – КВЕД) затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів» (далі – наказ № 457).
Згідно з наказом № 457 основне призначення КВЕД – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.
У розділі 4 «Терміни та визначення понять» наказу № 457 визначено терміни «основний вид економічної діяльності» та «другорядні види економічної діяльності»:
основний вид економічної діяльності - це вид діяльності суб’єкта, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або інший визначений критерій);
другорядні види економічної діяльності – це будь-які інші (крім основного) види економічної діяльності суб’єкта з виробництва товарів або надання послуг.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).
